Прецедентність антропонімів у складі фразеологічних одиниць англійської мови (ID:840502)

1. 3. Прецедентність антропонімів у складі фразеологізмів Прецедентний текст – певний текст, зображення чи мелодія, які відомі певній спільноті – та для нагадування (використання) яких достатньо цитати, алюзії, натяку. «Використання прецедентних текстів – одна з головних особливостей людської культури взагалі. Головною рисою прецендентних текстів є саме те, що вони часто відсилають не просто до тексту чи конкретного зображення, – а до ставлення та сприйняття цієї інформації, часто у різних її варіантах. Прецедентним текстом вважається загальновідома інформація. Проте дуже часто такі тексти є і важливими, і сакральними: наприклад, такі книги як Біблія чи Коран є безсумнівно прецедентними для релігійних суспільств, християн чи мусульман, відповідно. Однак насправді первинним є саме спільність, а не важливість прецедентного тексту. Мультфільми, бачені в дитинстві, чи відомі фрази політиків також можуть бути прецедентними текстами. Яскравим прикладом прецедентного тексту є національний гімн: вступні його чотири слова: «Ще не вмерла України...» — викличуть у будь-якого українця цілий набір емоцій, спогадів та вражень» [23]. Термін «прецедентний феномен» був запропонований Ю. Карауловим, під яким автор розуміє феномени: 1) значущі для тієї чи іншої особистості в пізнавальному та емоційному плані; 2) ті, які мають надособистісний характер, тобто добре відомі широкому оточенню цієї особистості, включаючи попередників, сучасників; 3) такі, звернення до яких поновлюється неоднарозово в дискурсі цієї мовної особистості. [24] Функціонування прецедентних текстів та прецедентних феноменів досліджувалось у художньому, науковому, політичному дискурсах, розглядались проблеми перекладу прецедентних текстів. У сучасному мовознавстві прецедентний феномен трактується як явище наявності в тексті елементів інших текстів. Таке розуміння прецедентності забезпечує його бачення як частини загального політичного дискурсу, з одного боку, та як елементів національної культури, з іншої. Джерелами прецедентності можуть бути міфологія та фольклор, література, економіка, кіномистецтво тощо. На думку деяких дослідників, прецедентні тексти належать мовній культурі певного етносу, використання яких пов’язано з реалізацією в достатньо стереотипізованій формі стандартних для цієї культури ситуаціях мовленнєвого спілкування. Саме в цьому випадку, належачи до певної етнокультурної мовної особистості, прецедентний текст може бути використаний у спілкуванні, оскільки мається на увазі аналогічна його наявність в іншої особистості. Отже, прецедентний феномен – феномен, значущий для тієї чи іншої особистості в пізнавальному і емоційному відносинах, що мають понадособистісний характер, тобто добре відомі й оточенню даної особистості, включаючи і попередників, і сучасників, і, нарешті, такі, звернення до яких відновлюється неодноразово в дискурсі даної мовної особистості. Прецедентність як явище викликає інтерес дослідників. Л. Й. Меркотан вивчала прецедентні тексти в системі інтертекстуальності. Дослідниця зазначає: «Формування антропоцентричної парадигми зумовило дослідження мови як засобу отримання, обробки та збереження інформації та як засобу вираження культури нації, особливого національного менталітету. Тому корпус текстів, що є складниками когнітивної бази (сукупність знань та уявлень, якими володіють усі представники тієї чи тієї лінгвокультурної спільноти), формує лінгвокультурні універсалії – прецедентні тексти, які відображають мовну картину світу та набувають великих можливостей у вираженні емоційно-оцінювального ставлення людини до навколишньої дійсності» [15]. Ґрунтовно вивчено прецедентні імена зі сферою-джерелом “література” у сучасних ЗМІ Іспанії [22].