Зразок роботи
Актуальність теми. В Україні, як і в усьому світі, корупція визнається великою проблемою для держави та її розвитку, хоча завжди була притаманна майже всім суспільствам. Корупцію віднесено до головних політичних, економічних і соціальних проблем. Вона визнана одним із найбільш загрозливих явищ сучасності, що здатне мотивувати позанормативну діяльність органів державного управління, гальмувати економічний розвиток, нести загрозу багатьом елементам конституційного та суспільного ладу, а також національній безпеці держави. Корупція підриває засади демократичного устрою, довіру до влади, порушує принципи права, справедливості й рівності перед законом, відповідальності за вчинене діяння, чесної конкуренції, призводить до зростання тіньової економіки та спадання авторитету держави в міжнародному співтоваристві. Корупція охоплює суспільство швидше, ніж її встигають долати, тому так важливо призупинити розвиток корупції та знизити її рівень. Зазначені вище питання визначили актуальність проведення досліджень у напрямі покращення формування державної антикорупційної політики держави.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічним і прикладним аспектам дослідження тіньової економіки та корупції як системних проблем розвитку суспільства присвячено праці А. Алатаса, Г. Беккера, П. Гутманна, А. Ділнота, Т. Еггертсона, Р. Клітгарда, Ф. Мендеса, С. Роуз-Аккерман, Дж. Хеллмана, Е. де Сото, В. Танзі, Е. Фейга, Ф. Шнайдера, П. Хейвуда та інших. Серед українських науковців проблематику тіньової економіки та корупції грунтовно досліджують такі вчені: В. Базилевич, О. Барановський, З. Варналій, О. Власюк, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, Т. Ковальчук, В. Мандибура, В. Мунтіян, Р. Пустовійт, С. П'ясецька-Устич, В. Тацій, О. Тихонова, Ю. Харазішвілі, В. Чернєй, С. Чернявський та ін.
Основні поняття держаної політики запобігання і протидії корупції з загальнотеоретичних позицій вивчали М. Бесараб, Ю. Дмитренко, А. Кушніренко, М. Павловський, М. Пірен, а вплив корупції на соціально-політичні процеси – В. Борисов, Г. Леліков, М. Камлик, О. Маркеєва. Вчені науки державного управління В. Авер’янов, В. Бакуменко, С. Дубенко, Т. Мотренко, Н. Нижник, В. Олуйко, О. Прохоренко, М. Стрельбицький, В. Щербань проводили дослідження корупції переважно з позицій аналізу нормативно-правового забезпечення діяльності державних службовців, а дослідники О. Оболенський та С. Серьогін проаналізували вплив корупції на ефективність професійної діяльності державних службовців.
Серед останніх наукових досліджень антикорупційної політики слід зазначити роботи О.Д. Берези, В.О. Веклича, В.А. Дем’янчука, М.В. Романова. У своїй роботі на тему «Державна антикорупційна політика: сутність та особливості реалізації в постіндустріальному суспільстві» О.Д. Береза розкрив сутність, мету, принципи антикорупційної політики в постіндустріальному суспільстві, класифікував її моделі, визначив їх специфіку, проаналізував проблеми реалізації антикорупційної політики та запропонував напрями їх вирішення. В. О. Веклич присветив свою роботу адміністративно-правовим засадам публічної політики щодо запобігання і боротьби з корупцією та їх реалізації. Дослідження В. А. Дем’янчука на тему «Адміністративно-правові засади реалізації антикорупційної політики в Україні» присвячено розробленню цілісної теоретико-прикладної концепції розвитку та вдосконалення адміністративно-правових засад реалізації антикорупційної політики в Україні. У своїй робота «Теоретико-методологічні засади формування та реалізації національної антикорупційної політики» А. М. Новак проаналізував теоретико-методологічні засади державного управління формування та реалізації національної антикорупційної політики як напряму реформ в системі публічної влади.
Незважаючи на підвищену увагу науковців до проблем державної антикорупційної політики та чисельну кількість робіт, присвячених даній тематиці, не всі проблематичні питання знайшли належне висвітлення, у тому числі пошук шляхів формування ефективної державної антикорупційної політики держави на основі матеріалів Національного агентства України з питань запобігання корупції.
Метою випускної кваліфікаційної роботи є поглиблення теоретичних засад формування державної антикорупційної політики та розроблення рекомендацій щодо її вдосконалення в Україні.
Відповідно до мети було визначено коло завдань дослідження:
дослідити сутність. цілі та чинники формування державної антикорупційної політики;
розглянути нормативно-правове забезпечення формування державної антикорупційної політики України;
провести моніторинг та оцінювання державної антикорупційної політики на матеріалах Національного агентства України з питань запобігання корупції;
дослідити імплементацію світового досвіду здійснення державної антикорупційної політики в Україні;
запропонувати напрями удосконалення державної антикорупційної політики держави.
Об’єктом дослідження є процес формування державної антикорупційної політики держави.
Предметом дослідження є теоретичні, метoдичні та практичні аспекти формування державної антикорупційної політики.
Методи дослідження. Для досягнення мети роботи та вирішення ппоставлених завдань використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: історико-логічний метод при дослідженні сутності. цілей та чинників формування державної антикорупційної політики, аналітичний метод при здійсненні моніторингу та оцінювання державної антикорупційної політики на матеріалах Національного агентства України з питань запобігання корупції Теоретичною і методологічною основою дослідження послужили наукові праці вітчизняних учених з проблем теорії і практики формування державної антикорупційної політики держави, законодавчі та нормативні акти.
Інформаційною базою дослідження є широке коло наукових джерел: монографічні дослідження вітчизнянних та зарубіжних вчених,публічні видання, законодавчі інформаційні акти, офіційнф статистичні матеріали Національного агентства України з питань запобігання корупції.
Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 92 сторінки, у тому числі основного тексту – 75 сторінок, в т.ч. 14 рисунків та 9 таблиць. Список використаних джерел налічує 96 найменувань і займає 10 сторінок, додатки викладено на 1 сторінці
Магістр