0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

«Потенціал розвитку лісового господарства України» (ID:599385)

Тип роботи: курсова
Сторінок: 54
Рік виконання: 2020
Вартість: 200
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………… 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ГОС-ПОДАРСТВА УКРАЇНИ………………………………………………. 5 1.1. Лісове господарство у системі економічних та суспільних ін-тересів……………………………………………………………………… 5 1.2. Управління лісовим господарством України: соціально-економічні аспекти………………………………………………………….. 10 1.3. Концептуальні засади впровадження сталого розвитку у лі-соресурсну сферу…………………………………………………………… 16 РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТА РІВНЯ ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ…………………. 23 2.1. Оцінка сучасного стану та тенденцій діяльності лісового гос-подарства України……………………………………………………….. 23 2.2. Аналіз ефективності використання природо-ресурсного потенціалу лісогосподарських земель……………………………………... 30 РОЗДІЛ 3. КЛЮЧОВІ ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ………………………………... 36 3.1. Головні напрями вдосконалення державної політики щодо розвитку потенціалу лісового господарства в регіонах…………………... 36 3.2. Зарубіжні орієнтири управління лісовим господарством: перспективні уроки для України……………………………………………….. 43 ВИСНОВКИ…………………………………………………………... 50 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….. 51 ДОДАКИ………………………………………………………………. 54
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ 1.1. Лісове господарство у системі економічних та суспільних інтересів Ліс це не тільки цінний виробничий ресурс, але і важливе для людини середовище суспільної життєдіяльності. Але його стан економічної, соціальної, екологічної складової не відповідає суспільним очікуванням. Останнім часом лісові господарства перебувають у центрі уваги суспільства і виступають об'єктом перетворень. Як наслідок, постає проблема про ступінь адекватності ставлення різних суб'єктів, носіїв суспільних інтересів у лісовому господарстві як осередків суспільного блага. Об'єктом нашого дослідження буде виступати лісове господарство як елемент економіки. Ліс є джерелом природних благ, таких як природні ресурси та природні умови, які використовуються в сьогоденні та можуть бути використані в майбутньому в процесі економічної діяльності для задоволення як матеріальних, так і духовних потреб суспільства [15, с. 74]. Ліс є природнім об'єктом і складовою частиною навколишнього сере-довища, який має характерні ознаки: природні, економічні, соціальні та юридичні. Згідно зі ст. 1 Лісового Кодексу України «Ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними грунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах» [13]. Визначення поняття «лісове господарство» відсутнє у Лісовому Кодексі, тому важливим для подальшого дослідження є визначення категорії цього поняття. Словник лісового господарства дає таку дефініцію: "це наука і ремесло створення, управління, використання, збереження, відновлення лісів і пов'язані з ним ресурси для задоволення бажаних цілей, потреб і цінностей на благо людини». Ніколаюк А., Семенченко Н. вважають, що лісове господарство, галузь суспільного виробництва, що здійснює вивчення, облік, відтворення і вирощування лісів, охорону їх від пожеж, шкідників і хвороб, регулювання користування лісом в цілях задоволення потреб народного господарства в деревині та іншій лісовій продукції при збереженні захисних і біорегулюючих функцій лісу, організацію використання лісів у рекреаційних і ін. спеціальних цілях. Лісові господарства відрізняються вельми тривалим циклом виробничого процесу (50-100 років і більше). Озеран В. та Чік М. вважають, що лісове господарство - вид економіч-ної діяльності, що забезпечує відтворення лісових ресурсів, їх охорону та збереження, заготівлю круглих лісоматеріалів й інших продуктів лісу. Кудряшова К. наводить авторське визначення: лісове господарство - це вид економічної діяльності, який задовольняє матеріальні потреби народного господарства у деревині та інших продуктах лісу, а також задовольняє екологічні, духовні, оздоровчі, рекреаційні потреби суспільства та забезпечує охорону, захист, відтворення і розведення лісів, веде їх облік [15, с. 75-76]. Аналізуючи вище наведенні визначення можна зробити висновок, що категорія «лісове господарство» може використовуватися в варіантах: 1) галузь (лісове господарство); 2) відносно окремого підприємства; 3) як ознака виробничого процесу (ведення лісового господарства); 4) як галузь знань. В економічній теорії виділяються три основні системи ведення лісового господарства. А саме: планова, ринкова з державною власністю на ліси та ринкова з приватною власністю на ліси. При плановій системі ведення лісового господарства головним є те, що лісові ресурси знаходяться повністю у власності держави. Це забезпечує, по-перше, вертикаль стабільності розвитку і контролю, а по-друге - не сприяє впровадженню новітніх технологій, ефективних методів лісовирощування та лісокористування. Фінансування здійснюється з державного бюджету країни. При ринковій системі ведення лісового господарства з державною власністю на ліси передбачається те , що ліси знаходяться у державній власності, а приватні лісогосподарські підприємства мають право на їх оренду. Управління лісами здійснює державний орган, він встановлює об'єми і правила лісокористування, стягує оренду плату, здійснює контроль за діяльністю цих приватних підприємств щодо лісокористування, лісовідновлення та лісорозведення. Ця система використовується в деяких країнах Європи та Канаді. Ринкова система з приватною власністю на ліси передбачає, що ліси знаходяться у приватній власності, а держава регулює лісове господарство через лісове законодавство, податкову політику, пільгове кредитування, здійснює контроль за його діяльність через перевірки. Як зазначалось раніше, в Україні на сьогодні діє ринкова система ведення лісового господарства з державною власністю на ліси [27, с. 42-43]. Згідно з ст. 34 та ст. 35 Лісового Кодексу України організація лісового господарства має своїм завданням забезпечувати ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, цільового призначення, лісорослинних умов, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують. Тому організація лісового господарства передбачає: 1) розроблення та затвердження в установленому законом порядку нормативно-правових актів з ведення лісового господарства; 2) поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій, виділення особливо захисних лісових ділянок; 3) установлення віку стиглості деревостанів, норм використання лісо-вих ресурсів; 4) проведення лісовпорядкування; 5) ведення державного лісового кадастру, обліку лісів; 6) ведення моніторингу лісів; 7) проведення лісової сертифікації; 8) здійснення інших організаційно-технічних заходів згідно з основ-ними вимогами щодо ведення лісового господарства, визначеними законо-давством [13]. Лісові господарства забезпечують весь цикл лісогосподарських робіт - від збору лісового насіння до заготівлі деревини під час рубок головного користування. У практиці господарювання лісове господарство, здійснює багато конкретних видів діяльності, котрі можна об'єднати в напрями (рис. 1.1).
Інші роботи з даної категорії: