Особливості формування фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією засобами дидактичних ігор (ID:939580)

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Формування фонетико-фонематичного складника мовлення є надзвичайно важливою проблемою для дітей з дислалією. Це має суттєве значення для психічного розвитку дітей дошкільного віку, під час якого вони формують свою пізнавальну діяльність та здатність до понятійного мислення. Повноцінна звукова вимова є необхідною умовою для нормальних соціальних контактів, що допомагає розширити уявлення дітей про навколишній світ. Як очевидно, правильна звукова вимова допомагає дитині контролювати свою поведінку та планувати адекватну участь у різних формах колективної діяльності. У працях вчених, таких як Г. Гуровець, С. Маєвська, І. Панченко, О. Правдина, Є. Соботович, М. Фомичева, М. Шеремет та інших, досліджується проблема формування фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією. Вони наголошують на тому, що основною метою логопедичної роботи з подолання фонетико-фонематичних порушень у таких дітей є злагоджена корекція звукового оформлення мовлення та покращення чіткості вимовляння з метою забезпечення дитині кращого розуміння свого мовлення навколишнім. Багато вчених у дефектологічній науці досліджували проблему корекції мовлення, в тому числі Т. Ахутіна, Л. Виготський, Є. Вінарська, Т. Власова, Л. Волкова, А. Колупаєва, Р. Левіна, І. Марченко, О. Ревуцька, Є. Соботович, В. Тарасун, О. Паскаль, М. Шеремет та інші. Ці вчені розробляли ігрові прийоми та методики корекції мовлення дітей дошкільного і шкільного віку, які мали фонетичний та загальний недорозвиток мовлення. Крім того, система навчання і виховання дітей дошкільного віку включає корекцію мовленнєвого дефекту та підготовку до повноцінного навчання грамоти, як стверджують Г. Каше, В. Коноваленко, С. Коноваленко, Т. Філічева, Г. Чіркіна та інші дослідники. В своїх науково-методичних дослідженнях вчені досліджували методи діагностики та корекції фонетико-фонематичних відхилень у дітей, зокрема, Г. Каше, С. Коноваленко, Ю. Рібцун, Т. Філічева, Г. Чіркіна та інші. Дослідники відзначають, що передумовами для навчання грамоти дошкільника є сформоване фонематичне сприймання, правильна вимова всіх звуків рідної мови та наявність елементарних навичок звукового аналізу. Таким чином, сьогодні перед педагогами стоїть завдання створити умови з метою підвищення ефективності корекційно-розвивального процесу в навчальному закладі через коректне включення в повному обсязі і з більшою функціональністю різних видів предметно-практичної та ігрової діяльності в сучасний логопедичний навчальний простір, що і зумовило необхідність вибору теми дослідження «Особливості формування фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією засобами дидактичних ігор» Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику використання ігрових вправ у корекції мовлення дітей з дислалією у процесі формування фонетико-фонематичної складової мовлення. Об’єктом дослідження є процес формування фонетико-фонематичної складової мовлення дітей з дислалією. Предмет дослідження: дидактичні ігри як засіб формування фонетико-фонематичної складової мовлення дітей з дислалією. Гіпотезою дослідження є припущення про те, що використання дидактичних ігор в процесі корекційно-розвиткової роботи з дітьми з дислалією ефективно вплине на формування у них фонетико-фонематичної складової мовлення. Завдання дослідження: 1. Визначити науково-теоретичні засади формування фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією засобами дидактичних ігор. 2. Дослідити методику корекційної роботи з формування фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією засобами дидактичних ігор. 3. Розробити методичні рекомендації щодо формування фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією засобами дидактичних ігор. Під час дослідження були використані такі методи: теоретичні: теоретичний аналіз та узагальнення розробок науковців з питань формування фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією засобами дидактичних ігор; емпіричні: діагностичні методики для дослідження сформованості фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією; статистичні: якісний та кількісний аналіз результатів експерименту. Практичне значення дослідження. Методика формування фонетико-фонематичного складника мовлення у дітей з дислалією, представлена в цій роботі, може бути використана фахівцями (вихователями дошкільних закладів, вчителями початкових класів, психологами, логопедами, асистентами вчителів або соціальними педагогами) в системі комплексного психолого-педагогічного супроводу цієї категорії дітей в умовах спеціальної та інклюзивної освіти. Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.