Зразок роботи
ВСТУП
Розвиток підприємництва в Україні об’єктивним процесом, зумовленим тими ринковими перетвореннями, що здійснюються в державі. Підприємництво у різних формах виступає як невід’ємна частина сучасного суспільного процесу, як рушійна сила економічного прогресу. При переході до ринкових відносин вітчизняні підприємства зіткнулись з проблемою невпевненості у ділових партнерах, у законодавчій базі, політиці держави, з невизначеністю майбутніх доходів і витрат, а отже, і перспектив діяльності підприємства. Тому треба звернути увагу на доцільне використання фінансів підприємства та його фінансову діяльність. Цей фактор дуже впливав на фінансовий стан підприємства.
Виявлення фінансового стану підприємства дозволить власникам, керівникам, партнерам по бізнесу, банкам визначати надійність, стабільність даного підприємства, оцінювати ефективність використання фінансових ресурсів, спрогнозувати фінансові результати його діяльності. Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідний аналіз його фінансово стану. Фінансовий стан являє собою сукупність показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів і характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам необхідно вести цю роботу. У відповідності з цим результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші засоби покращення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності.
Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансового стану підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так для інвесторів партнерів, кредиторів, державних органів У зв’язку з цим тема e актуальною. Метою курсової роботи є удосконалення фінансового стану підприємства. Для досягнення цілі мети в роботі використовується ряд послідовних завдань:
1) проаналізувати динаміку показників підприємства
2) оцінити одержані результати:
3) запропонувати заходи удосконалення фінансового стану підприємства.
Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що ефективність роботи підприємства багато в чому залежить від стану внутріфірмового планування.
Виходячи з актуальності й ступеня наукової розробки проблеми, метою дослідження є комплексна оцінка фінансового стану підприємства, а також визначення основних напрямків його поліпшення.
Предметом дослідження курсової роботи є фінансово-господарські відносини, що виникають в процесі діяльності підприємства, які мають вплив на його фінансовий стан.
Об’єктом дослідження є показники фінансової діяльності підприємства та фактори що їх забезпечують. При вирішенні поставлених завдань застосовувалися: метод експертних оцінок, економічного аналізу, факторного аналізу.
Курсова робота крім вступу, висновків і списку використаної літератури складається з трьох основних розділів.
У першому розділі представлене теоритичне обгрунтування аналізу фінансової стійкості та ділової активності підприємства.
В другому розділі наведено сучасний стан туроператорської діяльності на прикладі туроператора «Маншафт». Розглянута загальна характеристика турфірми, її напрями діяльності, та проаналізовано договірні взаємини підприємства.
У третьому розділі запропоновано пропозиції щодо оптимізації розробки турпродукту та шляхи вдосконалення щодо діяльності туристичного підприємства.
Список використаної літератури охоплює 33 джерела.
У висновках зроблено підсумок усієї роботи.
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТА ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Поняття і основні форми фінансової стійкості
Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона пов’язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів, яке визначає загальну оцінку фінансової стабільності.
Фінансова стійкість (стабільність) – це такий стан фінансових ресурсів, їх розподілу та використання, який забезпечує діяльність підприємства на основі збільшення прибутку, платоспроможність та кредитоспроможність підприємства в умовах допустимого рівня ризику.
Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси та витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.
Фінансову стійкість підприємства характеризують такі чинники:
1) фінансова забезпеченість безперервності діяльності;
2) фінансова незалежність від зовнішніх джерел фінансування;
3) здатність вільно маневрувати грошовими коштами;
4) забезпечення покриття затрат на розширення та оновлення виробництва;
5) стабільне перевищення доходів над витратами.
У світовій та вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблено систему показників, що характеризують фінансову стабільність підприємства. Їх поділяють на два класи.
До першого класу належать показники, за якими визначають нормативні значення (показники ліквідності та платоспроможності).
До другого належать показники, за якими нормативні значення не встановлюються: рентабельності, ефективності управління, ділової активності [1].
Визначення показників забезпеченості запасів та витрат джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості. Визначають такі 4 основні форми фінансової стійкості:
1) Абсолютна стійкість фінансового стану, з якою стикаються рідко і яка є крайнім типом фінансової стійкості, якщо запаси і витрати (ЗВ) менші від суми власного оборотного капіталу (ВОК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КРтмц):
ЗВ < ВОК + КРтмц (2.1)
При цьому коефіцієнт забезпечення запасів та витрат джерелами коштів (Кзз) більший від 1: (2.2)
Кзз = ВОК + КРтмц > 1
ЗВ
2) Нормальна стійкість фінансового стану, яка гарантує платоспроможність підприємства, якщо запаси і витрати дорівнюють сумі власного оборотного капіталу і кредитам банку під товарно-матеріальні цінності (КРтмц):
ЗВ = ВОК + КРтмц (2.3)
При цьому коефіцієнт забезпечення запасів та витрат джерелами коштів (Кзз) рівний одиниці: (2.4)
Кзз = ВОК + КРтмц = 1
ЗВ
3) Нестійкий (передкризовий ) фінансовий стан, при якому порушується платоспроможність, але є можливість відновлення рівноваги між платіжними засобами та платіжними зобов’язаннями за рахунок залучення тимчасово-вільних джерел в обороті (Дтв) і збільшення власного оборотного капіталу:
ЗВ = ВОК +КРтмц + Дтв (2.5)
При цьому коефіцієнт забезпечення запасів та витрат джерелами коштів (Кзз) рівний одиниці: : (2.6)
Кзз = ВОК + КРтмц + Дтв = 1
ЗВ
Фінансова стійкість вважається при цьому допустимою, якщо виконуються дві такі умови:
– розміри короткострокових кредитів і позикових коштів, які залучені в оборот для формування запасів та витрат, не перевищують вартості виробничих запасів і готової продукції;
– незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів дорівнюють власному оборотному капіталу або менші за його величину.
Якщо ці умови не виконуються, то наявне погіршення фінансового стану.
4) Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації запаси і витрати більші від суми власних оборотних коштів, кредитів банку під товарно-матеріальні цінності та залучення тимчасово вільних джерел засобів:
ЗВ > ВОК +КРтмц + Дтв (2.7)
Кзз = ВОК + КРтмц + Дтв < 1
ЗВ
1.2. Аналіз фінансової стійкості підприємства
Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона пов’язана з рівнем залежності від кредиторів і інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. Цей показник дає загальну оцінку фінансової стабільності. У світовій та вітчизняній практиці розроблена система показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства. Ці показники поділяють на два класи.
До першого класу відносять показники зі встановленими нормативними значеннями (усі перелічені показники ліквідності та платоспроможності); до другого класу – показники без встановлених нормативних значень (показники рентабельності ефективності управління, ділової активності) (Додаток А).
Вже з самої методики визначення коефіцієнтів випливає, що аналіз коефіцієнтів – це знаходження співвідношення між двома окремими показниками. Як бачимо, коефіцієнтів є багато, але всіх їх можна об’єднати в п’ять груп за характеристиками:
1) можливості погашення поточних зобов’язань;
2) руху поточних активів;
3) власного капіталу;
4) результатів основної діяльності;
5) інформації про ринкову ситуацію;
Методика аналізу названих вище показників полягає, головним чином, в порівнянні: фактичних коефіцієнтів поточного року з торішніми, а також з коефіцієнтами за кілька звітних періодів; фактичних коефіцієнтів з нормативними; фактичних коефіцієнтів підприємства з показниками конкурентів; фактичних коефіцієнтів із галузевими показниками [2].
Визначення поточної фінансової стійкості підприємства лежить в основі першого етапу аналізу фінансової стійкості підприємства. Розрахунок трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації за рівнем їх стійкості.
Можна виділити чотири типи поточної фінансової стійкості:
1) абсолютна стійкість, яка зустрічається вкрай рідко і являє собою крайній тип фінансової стійкості;
2) нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність;
3) нестійкий фінансовий стан, пов’язаний з порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за умови поповнення джерел власних коштів і збільшення власних оборотних коштів;
4) кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик [3].
Зовнішнім проявом фінансової стійкості підприємства є його платоспроможність. Підприємство вважається платоспроможним, якщо наявні у нього грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення (цінні папери, тимчасова фінансова допомога іншим підприємствам) і активні розрахунки (розрахунки з дебіторами) покривають його короткострокові зобов’язання. Платоспроможність підприємства можна виразити у вигляді наступного нерівності: D> = M + H (2.8)
Економічною сутністю фінансової стійкості підприємства є забезпеченість його запасів і витрат джерелами їх формування.
Для аналізу фінансової стійкості необхідно розрахувати такий показник, як надлишок (чи недолік) коштів для формування запасів і витрат, який визначається як різниця між величиною джерел коштів і величиною запасів. Тому для аналізу, перш за все треба визначити розміри джерел коштів, наявних у підприємства для формування його запасів і витрат. Для характеристики джерел коштів, для формування запасів і витрат використовуються показники, що відображають різну ступінь охоплення видів джерел:
1) наявність власних оборотних коштів;
2) загальна величина основних джерел формування запасів і витрат;
3) показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування.
Для отримання кількісних характеристик фінансової стійкості підприємства використовуються такі фінансові коефіцієнти;
1) коефіцієнт автономії;
2) коефіцієнт фінансування;
3) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами;
4) коефіцієнт маневреності.
Якщо у підприємства величина розрахункових коефіцієнтів нижче, ніж граничні обмеження зазначених вище коефіцієнтів, то це також свідчить про його нестійкому фінансовому стані.
Однією з переваг наведеної вище технології фінансового аналізу є поелементний розріз фінансових показників, що характеризують ступінь фінансової стійкості.
Розглянемо більш детально показники, за допомогою яких здійснюється аналіз фінансової стійкості підприємства:
1) Коефіцієнт концентрації власного капіталу – цей коефіцієнт характеризує частину власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Чим вище значення цього показника, тим більш фінансово стійким є підприємство, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. Доповненням до цього коефіцієнту є коефіцієнт концентрації позикового капіталу.
2) Коефіцієнт фінансової залежності – цей коефіцієнт є зворотним коефіцієнту концентрації власного капіталу. Збільшення цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до 1, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Якщо перевищує – навпаки.
3) Коефіцієнт маневрування власним капіталом – даний коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яка – капіталізована. Значення цього показника може змінюватися в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства.
4) Коефіцієнт структури довгострокових вкладів.
5) Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів – він характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці – негативна тенденція, яка означає, що підприємство все більше залежить від зовнішніх інвесторів.
6) Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів – даний коефіцієнт дає найбільш узагальнену оцінку фінансової стійкості підприємства. Якщо значення цього коефіцієнта 0,178, то це означає, що на кожну гривню власних коштів припадає 17,8 копійок позикових. Збільшення цього показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про певне зниження фінансової стійкості, і навпаки.
7) Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними засобами.
8) Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів – він характеризує рівень забезпечення необоротних активів власними коштами. Якщо значення цього показника більше 0,8, то роблять висновок про залучення довгострокових позик і кредитів для формування частини необоротних активів, що є цілком виправданим для будь-якого підприємства.
9) Коефіцієнт відношення виробничих активів і вартості майна.
10) Коефіцієнт окупності відсотків за кредити – він показує скільки разів протягом року підприємство заробляє кошти для оплати відсотків і характеризує захищеності кредиторів. Цей показник повинен бути не менше 3.
11) Коефіцієнт стабільності економічного зростання.
12) Коефіцієнт чистої виручки показує, скільки гривень реалізованої продукції припадає на гривню чистої виручки [4].
Отже, аналіз фінансової стійкості дає можливість оцінити, на скільки підприємство готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є незалежним з фінансового боку, збільшується або зменшується рівень його незалежності, чи відповідає його стан активів і пасивів завданням його виробничо – фінансової діяльності .
Магістр