Зразок роботи
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затверджено наказом Держкомстату від 13.01.2004 року № 5.
Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних і розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Включає доплати, надбавки, гарантійні компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством: премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
• надбавки та доплати до тарифних ставок та окладів;
• премії працівників;
• винагороди за вислугу років;
• оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства;
• оплата праці у святкові та неробочі дні, за понаднормові години;
• процентні або комісійні винагороди;
• виплати, пов’язані з індексацією заробітної плати;
• оплата щорічних та додаткових відпусток;
• оплата робочого часу працівників, які залучаються до державних або громадських обов’язків, якщо ці обов’язки виконуються в робочий час.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами нормами.
• оплата простоїв не з вини працівників;
• суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації;
• винагороди за підсумками роботи за рік;
• Матеріальна допомога (екологічні, оздоровчі та ін.)
• Премія та винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції;
• Суми наданих підприємством трудових та соціальних пільг працівникам.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу. [11]
1.6. Документальне оформлення затрат праці та її оплати.
Документи, які використовуються для оформлення затрат праці та її оплати:
1. Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу (форма № П-1)
2. Наказ (розпорядження) про надання відпустки (форма № П-3)
3. Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (форма № П-4)
4. Табель обліку робочого часу (форма № П-5)
5. Розрахунково – платіжна відомість працівника (форма № П-6)
6. Розрахунково – платіжна відомість зведена (форма № П-7)
Розглянемо основний документ для документального оформлення затрат праці – Табель обліку використання робочого часу (форма № П-5). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих.
Порядок заповнення табеля обліку робочого часу
Табель обліку робочого часу заповнюється особою, відповідальною за його ведення, щодня протягом усього місяця. У табелі фіксуються години, відпрацьовані наднормово, у нічний час, у святкові дні. Для виділення видів затрат робочого часу слід застосовувати умовні позначення (буквені та цифрові коди), що знаходяться на першому аркуші типової форми № П5. Наприклад, години роботи позначаються Р (цифровий код 01), простої — П (код 23), прогули — ПР (код 24), вечірні години роботи — ВГ (код 03). Для простоти та зручності указують години роботи не за допомогою коду, а проставляючи фактично відпрацьовану кількість годин (припустимо, 8 годин або 6 годин).
Магістр