Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ ТА ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ К. Д. УШИНСЬКОГО.
1.1. Сутність розумового виховання молодших учнів у сучасній педагогіці
Проблему розумового виховання молодших школярів в сучасній психолого-педагогічній науці досліджували А. Богуш, А. Іваненко, Г. Назаренко, Д. Скільський, Б. Домоцький та ін.
Розумове виховання потрібне людині не тільки для праці, а й для повноти духовного життя. Уміти творчо мислити і бути розумною повинна бути кожна людина, бо розум конче необхідний в усіх сферах людського життя. Тому справжнє розумове виховання орієнтує людину на життя в усіх його складностях.
Початкова школа покликана дати своїм учням окреслену її навчальним планом і програмами належну суму знань, умінь та навичок, і водночас розвивати їх розум так, щоб вони в перспективі, здобувши освіту ставали розумнішими і інтелектуально багатими і компетентними, з жадобою до знань людьми.
Розумове виховання визначається як цілеспрямована діяльність вихователів над розвитком розумових сил і мислення учнів та прищеплення їм культури розумової праці. Воно передбачає набуття знань, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, прищеплення інтересу до розумового збагачення впродовж усього життя, самостійному здобування знань і застосуванні їх на практиці. Узагальнені характеристики сутності розумового виховання ми з’ясували методом порівняння суттєвих ознак цього важливого дидактичного поняття (табл. 1.1.).
Табл. 1.1.
Порівняльний аналіз поняття «розумове виховання» в різних джерелах
№ Джерело Визначення поняття
1. Анєнкова І. П., Байдан М. А., Горчакова О. А., Руссол В. М. Педагогіка : модульний курс : навч. посіб./ І. П. Анєнкова, М. А. Байдан, О. А. Горчакова, В. М. Руссол.−Львів: Новий Світ-2000, 2010. – С. 408. Розумове виховання – діяльність вихователів, спрямована на засвоєння визначеного обсягу наукових знань; формування наукового світогляду; розвиток розумових сил, здібностей і дарувань; розвиток пізнавальної активності; розвиток потреби постійно поповнювати свої знання; підвищувати рівень загальноосвітньої і спеціальної підготовки, розвиток культури розумової праці.
2. Волкова Н. П. Педагогіка : навч. посіб. 3-тє вид., стер. / Н. П. Волкова. – К. : Академвидав, 2009. – С. 115. Розумове виховання – діяльність вихователя, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення учнів з метою прищеплення культури розумової праці.
3. Джигун Л. М. Основи педагогіки і психології. / Л. М. Джигун. − Хмельницький : ХНУ, 2011. – С. 131. Розумове виховання – діяльність вихователя, спрямована на формування в учнів правильного уявлення про навчання як про складний процес, пов’язаний з постійним напруженням волі, необхідністю долати труднощі, виробляти в собі такі позитивні якості, як працелюбство, дисциплінованість, високу свідомість, відповідальне ставлення до праці тощо.
4. Зайченко І. В. Педагогіка: навч. посіб., 2-е вид. / І. В. Зайченко. – К. : Освіта України, 2008. – С. 263. Розумове виховання – це цілеспрямоване й планомірне управ¬ління розвитком розуму і пізнавальних здібностей шляхом збудження інтересу та інтелектуальної діяльності, озброєння знаннями, методами їх набуття і використання на практиці, розвиток культури розумової праці.
5. Максимюк С. П. Педагогіка: навч. посіб./ С. П. Максимюк. – К. : Кондор, 2009. – С. 322. Розумове виховання – це цілеспрямована діяльність педагогів, батьків, громадськості, самого учня щодо розвитку розумових сил і мислення, прищеплення їм культури розумової праці.
6. Матвієнко О. В. Виховання молодших школярів: теорія і технологія./ О. В. Матвієнко.− К. : ВД «Стилос», 2006. – С. 174. Розумове виховання – то цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, з прищеплення їм культури розумової праці.
7. Педагогічний словник / За редакцією дійсного члена АПН України Ярмаченка М. Д. − К. : ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА, 2001. – С. 328. Розумове виховання – одна з основних складових частин виховання, що ставить своїм завданням дати учням знання, вміння, навички та основи світогляду; розвивати в них пам’ять, увагу, мислення, уявлення і виховувати культуру розумової праці.
8. Сухомлинський В. О. Павлиська середня школа // Вибрані твори. В 5 томах / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1977. – Т.4. – С. 214. Розумове виховання – це «надбання знань і формування наукового світогляду, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, вироблення культури розумової праці, виховання інтересу й потреби в розумовій діяльності, у постійному збагаченні науковими знаннями, у застосуванні їх на практиці».
9. Фіцула М. М. Педагогіка: навч.посіб., 3-тє вид., стер./ М. М. Фіцула. – К. : Академвидав, 2009. – С. 273. Розумове виховання – це цілеспрямована діяльність педагогів по розвитку розумових сил і мислення учнів, по прищепленню їм культури розумової праці.
10 Щербань П. М. Прикладна педагогіка : навч.-метод. посіб./ П. М. Щербань.− К. : Вища школа, 2002. – С. 175. Розумове виховання – цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці.
111. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посіб. / В. В. Ягупов. – К. : Либідь, 2003. – С. 491. Розумове виховання – важлива складова частина всебічного розвитку особистості вихованця, підготовки його до життя і професійної діяльності.
Здійснивши контент-аналіз поняття «розумове виховання», до істотних ознак цієї категорії ми віднесли такі: цілеспрямована діяльність вихователя; оволодіння основними розумовими операціями, інтелектуальними уміннями; розвиток розумових сил і мислення; прищеплення культури розумової праці. Отже, розумове виховання – цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці.
Мета розумового виховання полягає в забезпеченні засвоєння учнями основ наук, розвитку їх пізнавальних здібностей, формуванні на цій основі наукового світогляду. Його зміст охоплює систему фактів, понять, положень з усіх галузей науки, культури і техніки. Безперечно, освічена людина повинна володіти основами наук, техніки, мистецтва і культури, її знання мають бути систематизова¬ні, постійно поповнюватися.
Розумова діяльність є провідною в житті людини. Розумове виховання спрямоване на розв’язання ряду завдань.
1. Опанування системи знань про наукові засади розвитку природи й суспільства.
2. Розвиток потенційних інтелектуальних сил особистості.
3. Формування культури розумової праці [6, с. 116].
Провідним завдання розумового виховання є створення оптимальних умов для розумового розвитку кожної особистості, максимальне використання потенційних можливостей людини для зростання її інтелектуальних сил.
У системі розумового розвитку людини важливе місце посідає мислення. Мислення – це процес опосередкованого відображення об’єктивної дійсності в зіставленнях, взаємозв’язках її структурних компонентів. Школа має закласти основи формування різних видів мислення: діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого, категоріального, теоретичного, індуктивного, дедуктивного, алгоритмічного, репродуктивного, продуктивного, системного.
Процес розумового виховання людини супроводжує її впродовж усього життя. Можна виділити певні напрямки (шляхи) розумового виховання: стихійне сприйняття явищ і процесів навколишньої природної та соціальної дійсності людиною з раннього віку; навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, де відбувається оволодіння основами наук; користування засобами масової інформації (книгами, газетами, радіо, телебаченням); участь у продуктивній праці; залучення учнів до позакласної і позашкільної виховної роботи; організація досвіду поведінки особистості в соціальній діяльності; включення учня у систему самоосвіти.
Засобами розумового виховання є широкий спектр предметів, які використовуються у системі пізнавальної діяльності людини: книги, комп’ютерна техніка, лабораторне обладнання, письмове приладдя та ін.
Структуру розумового виховання подано на рис. 1.1
Рис. 1.1. Структура розумового виховання учнів
Одне із важливих завдань розумового розвитку учнів у початковій школі – оволодіння основними мислительними операціями, до яких відносяться аналіз, синтез, порівняння і класифікація. Ці мислительні прийоми найбільш розвиваються у дітей на уроках математики, природознавства, рідної мови.
З перших днів навчання дитини у школі потрібно формувати у неї культуру розумової праці. Правильний режим розумової роботи передбачає обов’язкове чергування періодів розумової праці з відпочинком або іншою, в тому числі і фізичною роботою; вибір зручного для праці часу з врахуванням подальшої діяльності і тієї, що буде слідувати за даною роботою, так, щоб чергувались різні види діяльності. Це має важливе значення як для складання розкладу в школі, так і для організації самостійної роботи вдома [19, с. 29].
У табл. 1.2. подамо узагальнені характеристики розумового виховання молодших школярів.
Табл. 1.2.
Узагальнені характеристики розумового виховання молодших школярів
Характеристики виховання Розумове виховання
Мета Розвиток творчих здібностей учнів і формування світогляду.
Завдання Озброєння учнів знаннями основ наук та формування на їх основі наукового світогляду. Важливе значення мають також оволодіння основними мисленнєвими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням та ін.) і вироблення вмінь та навичок, культури розумової праці.
Зміст Розуміння значення знань, які здобуваються в школі, для життя і праці, громадської діяльності, будівництва самостійної Української держави;
розвиток допитливості, спостережливості, кмітливості, активності на уроках, прагнення самостійно виконувати завдання в класі і вдома;
уявлення про наукову організацію навчальної праці, навички самостійного читання дитячої літератури, уміння ділитися враженнями про прочитане; негативне ставлення до списування, бездумного зубріння, шпаргалок, підказування, не виконання домашніх завдань;
шанобливе ставлення до розуму.
Засоби Ознайомлення з предметами і явищами навколишнього світу;
спілкування з дорослими; різні види діяльності дітей; навчання.
Шляхи Систематичні заняття на уроках, побудованих на основі принципів розвиваючого навчання, позакласна робота з розвитку інтелектуальної культури учнів. У цілому розвиток розумових сил і здібностей школярів від багатства інтелектуального життя школи.
Отже, підсумовуючи вищесказане, необхідно наголосити на тому, що розумове виховання передбачає набуття знань, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, прищеплення інтересу і потреби в розумовому збагаченні впродовж усього життя, самостійному здобуванні знань і застосуванні їх на практиці.
Магістр