Суспільний продукт та показники його виміру (ID:118670)

Суспільство так само, як і підприємство, має обчислювати результати суспільного виробництва, тобто суспільний продукт. Теорія і практика розробили два методи обчислення суспільного продукту — систему національних рахунків (СНР) і систему балансу народного господарства (БНГ). Зараз майже всі країни світу використовують систему національних рахунків. Система національних рахунків — це адекватний ринковій економіці національний облік, побудований у вигляді набору рахунків і балансових таблиць, що розкривають результати економічної діяльності, структуру економіки, найважливіші взаємозв’язки в національному господарстві. У системі національних рахунків обліковуються такі сфери економічної діяльності: галузі матеріального виробництва, державне управління, некомерційні підприємства обслуговування населення і домашні господарства. Розрізняють такі поняття, як економічна операція та економічний агент. У даному разі економічний агент — це будь-який господарський суб’єкт економіки, включаючи домашні господарства і некомерційні підприємства. Під час обліку використовується грошовий вираз ринкової вартості благ, що переміщуються, для забезпечення бази порівняння. Сам облік здійснюється у вигляді подвійного запису, прийнятого в бухгалтерському обліку. Спрощено можна уявити розрахунок національних рахунків як бухгалтерію гігантського підприємства, яким є економіка країни, а шляхами в ньому виступають певні сектори економіки. У СНР використовуються дві класифікації. Перша — функціональна — застосовується в рахунках виробництва, споживання і капіталоутворення і виглядає так: а) галузі виробництва товарів і послуг; б) органи загального державного управління; в) приватні некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства; г) домашні господарства. Друга класифікація — інституціональна — використовується в рахунках видатків і доходів та в розрахунках капітальних витрат: а) нефінансові підприємства; б) фінансові організації; в) органи загального державного управління; г) приватні некомерційні підприємства, що обслуговують домашні господарства; д) домашні господарства, включаючи дрібні підприємства. Одиницею обліку при складанні національних рахунків є економічна операція. Вона реєструється, як правило, в момент її оплати. За системи національних рахунків подвійний рахунок виключається, що є ключовим аспектом цього методу обліку результатів суспільного виробництва. Статистики, розраховуючи кінцевий продукт як потік доходів, дуже обережні і враховують у ньому тільки те, що називається доданою вартістю. Розподіл - це економічний процес формування індивідуальних доходів населення. Сутність розподілу визначається відносинами власності: у різних економічних укладах діють різні механізми і форми розподілу. В всіх економічних системах розподіл виконує загальні функції: - визначає частку кожної людини в суспільному продукті, що залежить від укладу господарювання і способу розподілу; - впливає на виробництво: стимулює ріст ефективності чи виробництва, навпаки, гальмує його в залежності від ступеня прогресивності форми розподілу; - формує структуру попиту населення і визначає черговість задоволення потреб; Розподіл суспільного продукту між різними категоріями населення відбувається по-різному. Між власниками засобів виробництва розподіл виробленого суспільного продукту здійснюється за капіталом, між найманими робітниками капіталістичного підприємства - за вартістю робочої сили, між працівниками соціалістичних підприємств - за працею. Обмін здійснюється між підприємствами і галузями як в середині кожного підрозділу суспільного виробництва, так і між підрозділами. Обмін може здійснюватися планомірно і стихійно, тобто за допомогою ринкових механізмів. В усіх соціально-економічних укладах діють загальні, універсальні закони розподілу.