Зразок роботи
Актуальність дослідження. Важливість досліджень проблематики розвитку законодавства України в умовах європейської правової інтеграції зумовлена низкою факторів. По перше, останнім часом відбувається посилення впливу фактору європейської інтеграції на правову систему України, що обумовлює реформування усіх її підсистем – інституціональної, нормативної, функціональної та інших. Однак, здійснення правової реформи є неможливим без зміни самого законодавства України як центрального елементу правової системи. Законодавство, з одного боку, зазнає найбільшого впливу правової інтеграції, а з іншого – виступає в якості засобу поширення європейських правових цінностей у національну правову систему.
По-друге, важливим фактором успішної інтеграції України з Європейським Союзом (далі – ЄС) є узгодженість українського законодавства із правом ЄС. За умови підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС очікується виникнення потреби як у зміні співвідношення національного права та права ЄС, так і у способах узгодження законодавства України із законодавством ЄС, принаймні у пріоритетних сферах, методології гармонізації. Перехід від співробітництва в економічній сфері до створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС як початкового етапу економічної інтеграції вимагатиме впровадження значного обсягу асquіs ЄС (регламентів, директив, міжнародних договорів, стандартів) у правову систему України.
По-третє, процес європейської правової інтеграції не є завершеним, а тому для визначення тенденцій його перебігу, прогнозування та оцінки результатів його впливу на суспільство та державу, правову систему, національне законодавство необхідно враховувати його мету та сутнісну характеристику. Вимога сумісності правових систем України та ЄС, відповідності законодавства України праву ЄС є актуальною проблемою, що тривалий час виступає в якості предмету наукових юридичних досліджень. Проблеми забезпечення стабільності, функціональної ефективності, прогнозованості розвитку законодавства України, наближення до цінностей, принципів та норм права ЄС зумовили появу цілої низки наукових юридичних досліджень.
Науково-теоретичну основу дослідження становлять: Конституція України [1], нормативно – правові акти України та наукові праці, присвячені поняттю господарського законодавства у контексті європейської економічної інтеграції України, таких авторів: Л. Прокопенко, Ф. В. Барановський, Е. Х. Топалова, О. Корнієвський, М. М. Гнатюк, Я. Й. Малик, В. Муравйов, О. Стрельцова, Н. А. Гнидюк, В. Ю. Стрельцов, М. О. Назаренко, О. Зайчук, А. Заєць, М. Козюбра, О. Лаба, Л. Луць, Ю. Оборотов, Н. Оніщенко, Н. Пархоменко, С. Погребняк, П. Рабінович, Т. Качка, Г. Асланян, Г. С. Хаварівська, І. А. Грицяк, В. В. Копійка, І. В. Артьомов, С. Рабінович, О. Скакун, В. Слепець, А. Козловський, Ю. Шемшученко, О. М. Руденко, В. Трюхан, О. Зельдіна, Г. В. Мильцев, Л. В. Голоскоков.
Основні проблеми розвитку галузевого законодавства України в контексті європейської правової інтеграції висвітлені у працях представників галузевих юридичних наук: Ю. Волошина, С. Шевчука (конституційне право); В. Авер’янова, Т. Білозерської, А. Пухтецької, Н. Пришви, К. Рудой, К. Ященко (адміністративне та фінансове право); О. Вишнякова (цивільне право), Н. Косач (господарське право); Д. Назарова (трудове право); В. Басая, В. Маляренка (кримінально-процесуальне право); В. Андрейцева, Н. Малишевої (екологічне право); М. Гнатовського, В. Забігайла, В. Лук’янець, В. Муравйова, В. Опришка, Р. Петрова (міжнародне та міжнародне економічне право). До їх вирішення долучаються фахівці у сфері політології (О. Лисенко), державного управління (І. Грицяк,) економіки (Г. Лозова) та ін.
Важливого значення у сфері дослідження проблематики європейської правової інтеграції набули праці таких вчених як: Е. Аннерс, Й. Вайлер, А. Вучез, М. М. Гнатовський, Р. Давід, М. Л. Ентін, А. В. Єгоров, К. Йоргес, М. Каппел’єтті, О.Д. Кейлін, У. Кернз, І.С. Крилова, І. І. Лукашук, Л. А. Луць, Н. А. Мяловицька, В. Посельський, Д. де Ружмон, М. Секкомб, А.Татам, Б. М. Топорнін, Є. Т. Усенко, Ю. М. Юмашев.
Разом з тим, у багатьох дослідженнях підходи до вирішення проблеми неузгодженості законодавства України з правом ЄС мають дискусійний характер, позбавлені рис комплексності, системності, послідовності. Актуальність теми цього дипломного дослідження обумовлюється також і тим, що у переважній більшості наукові праці із зазначеної проблематики мають галузевий характер, що обумовило необхідність здійснення їх систематизації та узагальнення засобами загальнотеоретичної науки.
Окрім того, після набрання чинності з 1 січня 2004 р. ГК України досі виникає чимало розбіжностей у регламентації діяльності акціонерних товариств, у запобіганні рейдерства, у встановленні господарсько-правової відповідальності, у визначенні правового статусу суб’єктів господарювання тощо. Ці аспекти зазначеної проблеми необхідно глибоко й всебічно аналізувати з тим, щоб віднаходити оптимальні рішення, бо тільки таким чином можна істотно впливати не тільки на практику здійснення господарської діяльності, а й на формування основних теоретичних положень їхнього господарсько-правового регулювання.
Мета і завдання дипломного дослідження. Мета дипломного дослідження полягає у комплексному теоретико-правовому аналізі розвитку господарського законодавства України в умовах європейської правової інтеграції, виявленні закономірностей узгодження національного законодавства з правом ЄС, обґрунтуванні напрямів підвищення ефективності законодавства України з огляду на європейський вектор його розвитку.
Для досягнення поставленої мети виокремлено такі задачі:
1. провести аналіз історії і особливостей формування господарського законодавства України у контексті реалізації європейської економічної інтеграційної політики;
2. розкрити теоретико - правову характеристику поняття європейської економічної інтеграції;
3 проаналізувати поняття та напрями модернізації господарського законодавства України: актуальні питання та проблеми реалізації;
4. визначити аналітико – правові аспекти модернізації господарського законодавства України щодо економічної концентрації в контексті євроінтеграції;
5. здійснити аналіз гармонізації понять господарського законодавства України з правом Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію України з ЄС;
6. простежити доцільність модернізації господарського законодавства України у контексті євроінтеграції на основі досвіду зарубіжних країн
7. відобразити основні закономірності розвитку господарського законодавства у контексті європейської економічної інтеграції України:
8. проаналізувати проблеми розуміння принципу верховенства права та його значення у розвитку господарського законодавства у контексті європейської економічної інтеграції України.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають між суб’єктами господарювання, зокрема підприємствами у процесі європейської економічної інтеграції України.
Предметом дослідження дипломної роботи є доктрини, теорії та наукові позиції, правове регулювання відносин щодо економічної інтеграціх; комплекс взаємопов’язаних теоретичних, методичних і практичних проблем регулювання на різних етапах розвитку європейської економічної інтеграції.
Методи дослідження. У дослідженні використано дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (історичний, діалектичний, системний, формально-логічний, емпіричний, структурно-функціональний) та спеціальні (порівняльно-правовий, метод тлумачення правових норм). Все це дало змогу всебічно проаналізувати соціально-економічну спрямованість та правовий зміст поняття господарського законодавства та його особливостей у констекті європейської економічної інтеграції України і здійснити прогноз основних напрямів подальшого вдосконалення законодавства у цій сфері.
Наукова новизна та практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що:
вперше:
1) запропоновано авторську концепцію визначення поняття розвитку законодавства України, під яким пропонується розуміти його динамічну характеристику, обумовлену фактором європейського правової інтеграції, що має місце на території України та зміст якої складають тенденції збільшення обсягів нормативного матеріалу, запровадження у законодавчий процес нової світоглядної парадигми людиноцентризму, подальша предметна диференціація законодавства, переорієнтація цілей правового регулювання на систему європейських правових цінностей;
2) удосконалено розуміння європейської економічної інтеграції як багатоаспектного та динамічного явища, сутнісною властивістю якого є відновлення первинної правової єдності європейської спільноти шляхом формування правового порядку ЄС як правопорядку особливого роду (suі gеnеrіs), заснованого на шануванні права та інших загальних принципах права ЄС, що охоплюються поняттям «базовий асquіs ЄС»;
3) удосконалено, що положення про узгодження як принцип розвитку законодавства в умовах європейської правової інтеграції, що виявляється у існуванні: 1) формально-логічного зв’язку між національним законодавством та законодавством ЄС на рівні нормативних приписів, законів; 2) системно функціональних зв’язків, що передбачає узгодження національного законодавства з положеннями законодавства ЄС шляхом узгодження цілей правового регулювання.
Структура роботи: робота складається зі вступу, 3- х розділів, що містять 8 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 117 сторінок.
Магістр