Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасний стан правового порядку як складової правового життя українського суспільства і науковий стан дослідження цієї проблематики свідчать про помітне відставання теоретичного осягнення цього феномена в нових умовах від соціальних потреб у сучасних наукових пошуках і рекомендаціях його забезпечення.
Необхідною передумовою становлення України як правової держави є належне забезпечення правопорядку, що полягає в охороні прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб від протиправних посягань, що забезпечується в сучасних країнах існуванням системи державних правоохоронних органів та недержавних інституцій.
Пошук нових ефективних форм боротьби із правопорушеннями, зміцнення законності і правопорядку в суспільстві повинні ґрунтуватися на сучасній доктрині про юридичну природу правопорядку та його форм. Це положення приводить до необхідності з’ясування ролі й місця забезпечення правопорядку в цілому, формуванні методологічних підходів до вивчення його форм, організаційно-правових засад її здійснення, аналізу особливостей правового регулювання діяльності суб’єктів охоронної діяльності в Україні та вдосконаленню поняттєво-категоріального апарату в цій сфері.
Мета курсової роботи полягає в комплексному аналізі правопорядку та форм його забезпечення.
Досягнення мети курсової роботи передбачає вирішення наступних завдань:
1. Проаналізувати поняття, принципи та функції правопорядку;
2. Охарактеризувати структуру правопорядку;
3. Розкрити сутність державної та недержавної форм забезпечення правопорядку;
4. Дослідити взаємодію державних і недержавних форм забезпечення правопорядку;
5. Проаналізувати шляхи забезпечення правопорядку в сучасній Україні;
Об’єктом дослідження є форми забезпечення правопорядку.
Предметом дослідження основні риси, характеристики, елементи та функції правопорядку, особливості форм його забезпечення.
Методи дослідження. Основним методом дослідження є загальнонауковий діалектичний метод пізнання. У роботі застосовані окремі наукові методи пізнання: формально-логічний – для встановлення логіко-методологічних засад побудови понятійного апарату дослідження, таких як «правопорядок», «форма правопорядку», «законність», «правомірні дії» тощо; порівняльно-правовий – для аналізу різних форм правопорядку; системно-структурний – для дослідження основних закономірностей, властивостей, функцій правових форм забезпечення правопорядку.
Науково-теоретична база. Комплексний аналіз літератури з зазначеної тематики дає підстави вважати, що проблема держави, як політико-територіальної організації суспільства є предметом значної уваги українських і зарубіжних вчених-правознавців, свідченням чого є різноформатні праці, які було видано протягом тривалого часу. Науково-практичний внесок у розробку проблематики даної теми здійснили такі вчені-правознавці, як Ю.Ю. Бородін [6], Н. А. Карпова [9], О. В. Кривов’яз [10-13], П. А. Кунаков [13], А.Л. Ступак [18], О. М. Ушаков [21], П. І. Хамула [22], І. Ю. Хомишин [23] та ін.
Магістр