Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Когнітивна сфера особистості - це пізнавальна сфера, яка включає в себе такі пізнавальні процеси як: мнемічні процеси, перцептивні процеси, інтелектуальні процеси. Нуковці напрямку когнітивної психології вважають, що найбільш важливими процесами в пізнавальній сфері є пам'ять, уява і увага. Пам'ять відіграє ключову роль в когнітивної сфері особистості, можна сказати - визначальну. Вона є основним компонентом інтелекту і її функції набагато ширше, ніж просте «запам'ятати якомога більше».
Пам’ять, як основа можливостей людини, є унікальною й особливою. Без пам’яті неможливе природнє функціонування ні особистості, ні суспільства. Завдяки розвитку пам’яті, її вдосконаленню, люди досягли тих вершин та результатів діяльності, благами яких ми користуємося кожного дня. Подальший розвиток суспільства загалом та кожної особистості зокрема, не можливий без систематичного формування та удосконалення процесів та операцій пам’яті.
Проблема ХХІ століття ознаменоване бурхливим розвитком науково-технічного прогресу, коли різко збільшився потік інформації. У школі навчально-виховний процес також характеризується великим обсягом інформації: її потрібно вміти переробити, вибрати потрібне, багато запам’ятати. Успіх навчання школярів, їхній повноцінний психічний розвиток багато в чому визначаються пам’яттю, тобто здатністю зберігати й відтворювати все те, що було раніше, – думки, почуття, дії.
Об'єкт дослідження: когнітивна сфера особистості.
Предмет дослідження: пам'ять як мнемічний процес когнітивної сфери.
Мета дослідження: теоретично обгрунтувати та емпірично дослідити особливості пом’яті як пізнавального процесу особистості.
Завдання дослідження:
Охарактеризувати психологічні особливості когнітивної сфери.
Проаналізувати пам’ять як психічний пізнавальний процес.
Описати процедуру проведення дослідження та обгрунтувати вибір методик.
Інтерпретувати результати емпіричного дослідження особливостей пам’яті в молодшому шкільному віці.
РОЗДІЛ II. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ`ЯТІ
2.1. Процедура проведення дослідження та опис методик
Метою емпіричного дослідження є вивчення опосередкованого запам’ятовування учнів підліткового віку за допомогою методики «Піктограма» А.Лурія.
Об’єктом емпіричного дослідження є розвиток пам’яті в підлітковому віці, предметом є опосередковане запам’ятовування учнів підліткового віку.
Методика дослідження: метод «Піктограма» А.Лурія [20].
Вибірку дослідження склали учнів 7-Б та 8-А класів Харківської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10. Загальна кількість респондентів – 20 осіб, серед них 11 хлопців і 9 дівчат. Вік досліджуваних – від 13 до 15 років.
Методика піктограм була запропонована вітчизняним нейропсихологом А. Р. Лурією в 1936 р. Спочатку вона призначалася тільки для клінічних досліджень, але простота та інформативність методу дотепер дозволяють розширювати сферу його застосування. Метод використовується як для дослідження пам’яті, так і для дослідження мислення, оскільки опосередковане запам’ятовування відбиває як мнестичні, так і інтелектуальні процеси.
Використовується для діагностики як дітей починаючи з 5 років, так і дорослих. Підходить для групових і індивідуальних досліджень. Бажано, щоб діти молодшої школи при груповому тестуванні сиділи по одній особі за партою, бо дітям 6—8 років властиво копіювати малюнки одне одного.
Магістр