Зразок роботи
ВСТУП
Живцювання − спосіб вегетативного розмноження рослин з використанням регенераційної здатності окремих частин рослини (стебло, листок, корінь). Частини рослини, використовувані для цієї мети, називають живцями. Важливою особливістю живцювання є те, що за допомогою функцій листка забезпечується регенерація кореневої системи на окремих від материнської особини частинах стебла. Для деяких форм рослин - це єдиний спосіб розмноження, а у інших випадках він дає змогу зберегти індивідуальні особливості організму.
Найефективнішим за швидкістю та якістю вирощування масового садивного матеріалу методом вегетативного розмноження рослин є стеблове живцювання. Цей метод ґрунтується на використанні природної здатності рослин утворювати адвентивні корені на стеблових живцях, що детерміновано генетично, але може змінюватися в широких межах залежно від конкретних екологічних умов.
Ефективність стеблового живцювання залежить від багатьох факторів. На успішність цього процесу впливають маточні рослини – їх вік, успішність росту та розвитку, фітопатологічний стан. Але основний вплив має, безумовно, фізіологічний стан живців, які використовуються, строки, способи їх заготівлі та підготовки до висадки, від умов створюваних в місцях укорінення, від якості та особливостей догляду за живцями під час проведення укорінення.
Актуальність. Досвід зарубіжних і провідних вітчизняних розсадників свідчить, що використання синтетичних та природних регуляторів росту не тільки стимулює укорінення живців, а й сприяє підвищенню якості отримуваного вихідного садивного матеріалу, зменшуючи при цьому його технологічну собівартість. Важливим елементом є правильно підібраний об'єм субстрату. Регулятори росту спрямовано змінюють перебіг фізіологічних процесів і тим самим значно підвищують їх репродуктивну здатність .
На даний момент, відомий найпопулярніший спосіб виробництва спеціальних речовин, це виділення спеціальних елементів і речовин з бактерій, грибів, вугілля, торфу, водоростей та інших природних донорів. Але є і синтетичні аналоги, які мало відрізняються від натуральних [48].
Таким чином вивчення реакції на обробку стимуляторами росту декоративних рослин є важливим та актуальним питанням.
Мета дослідження – вивчення ефективності впливу різних ростових речовин на процес укорінення живців та об’єму субстрату з урахуванням біологічних особливостей Juniperus communis L.
Об’єкт досліджень процес укорінення живців Juniperus communis L. з використанням різних ростових речовин та об’єму субстрату.
Предмет досліджень живці Juniperus communis L., ростові речовини (Гетероауксин, Вимпел, Епін), субстрат об’ємом (250 мл, 500 мл та 1000 мл).
Практичне значення одержаних результатів. Оптимізовано розмноження зеленими живцями Juniperus communis L. в умовах регіону. Обґрунтовано ефективність вирощування кореневласного садивного матеріалу із застосуванням фізіологічно-активних речовин та врахуванням об’єму субстрату.
Публікації. Матеріали дипломної роботи були опубліковані в матеріалах конференції студентів та викладачів Сумського НАУ та Віснику Сумського НАУ (додаток А, Б).
Структура і обсяг роботи. Дипломна магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (59 найменувань), додатків. Загальний обсяг дипломної магістерської роботи – 49 сторінок комп’ютерного тексту, містить 8 таблиць і 16 рисунків.
Магістр