МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ РОСЛИН DESCHAMPSIA ANTARCTICA З ВИКОРИСТАННЯМ МАРКЕРНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ РЕТРОТРАНСПОЗОНІВ (ID:923646)
Зміст
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 6
1.1 Характеристика генетичних маркерів 6
1.2 Види молекулярно-генетичних маркерів 9
1.3 Використання ISSR-маркерів в генетичному аналізі рослин 11
1.4 Молекулярні маркери на основі ретротранспозонів 13
1.5 Загальна характеристика об’єкта дослідження 16
1.6 Оцінка інформативності молекулярно-генетичних маркерів 21
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 24
2.1 Вихідний матеріал 24
2.2 Виділення рослинної ДНК 26
2.3 Спектрофотометричне вимірювання загальної рослинної ДНК 27
2.4 Полімеразна ланцюгова реакція 27
2.5 Фракціонування фрагментів ДНК 31
2.6 Біоінформатичний аналіз 32
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ 34
3.1 Аналіз генетичного поліморфізму в зразках D. аntarctica 34
3.2 Електрофореграми розділення продуктів ампліфікації 35
3.3 Визначення інформативності 47
REMAP- та IRAP- маркерних систем 47
3.4 Філогенетичний аналіз зразків D. antarctica 49
3.5 Обговорення результатів експерименту 55
ВИСНОВКИ 58
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 59
ДОДАТКИ 66
Зразок роботи
Молекулярні маркери застосовують для дослідження походження видів і їх подальшої міграції, отримання інформації про філогенетичні зв’язки, а також для географічної локалізації популяцій, що мають різне генетичне походження [3]. Існує дві гіпотези розселення видів роду Deschampsia. Північна гіпотеза передбачає, що таксон виник у високих і середніх широтах Євразії і лише пізніше поширився на південь, де сформувався вторинний центр видоутворення. Згідно з південною гіпотезою, первинним центром видоутворення була Південна Америка. Вважається, що розселення щучника пов'язане не з унікальними адаптаціями, а з історією його міграції. Пояснення цього явища може полягати в тривалому поширенні цих рослин в умовах поступового зледеніння [58].
На даний час активно ведуться дослідження організації геному рослин Антарктики та D. antarctica зокрема. ЇЇ каріотип може бути основним інструментом для розробки стратегій селекції сільськогосподарських культур. Крім того, екстракти з D. antarctica відображають механізми захисту від ультрафіолетового випромінювання та можуть слугувати цінним матеріалом у фармацевтичній галузі. Отримані результати допоможуть прояснити філогенетичні зв'язки всередині роду Deschampsia і можуть бути основою для подальших генетичних та біотехнологічних досліджень, а також для вибору рослин, стійких до екстремальних умов існування [57].
Метою роботи було дослідити генетичну різноманітність рослин D. antarctica, що належать до різних природних популяцій, використовуючи ДНК-маркери.
Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:
Розробити системи ДНК-маркерів, що базуються на поліморфізмі ретротранспозонів та міжмікросателітних послідовностей, IRAP та REMAP, для дослідження генетичного поліморфізму щучника антарктичного.
Здійснити генетичний аналіз вибірки D. antarctica за допомогою розроблених маркерних систем.
Оцінити ефективність маркерних систем за показниками інформативності.
Встановити філогенетичні зв’язки між популяціями щучника антарктичного.
Дослідити залежність отриманих даних щодо поліморфізму генотипів від географічного розселення.
Інші роботи з даної категорії:
Магістр