Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
СУТНІСТЬ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ
Комунікація - це необхідна і загальні умова життєдіяльності людини і одна з фундаментальних основ існування суспільства.
Комунікація є багатоманітним явищем, а відповідно це поняття має різноманітні трактування, де акцентується на тих чи інших його аспектах.
Зокрема, поняття «комунікація» може трактуватися як на зображено на Рисунок 1.
Рисунок 1 Види трактування поняття «комунікація»
Суспільство - не стільки сукупність індивідів, скільки ті зв'язки і відносини, в яких дані індивіди знаходяться один з одним. Багато в чому саме цим і пояснюється такий пильний інтерес до комунікації з боку представників різних наукових напрямків, і, в першу чергу, суспільствознавців.
Історія громадської думки свідчить, що філософи і соціологи, лінгвісти й журналісти завжди, в тій чи іншій мірі, зверталися до проблем людського спілкування.
З появою робіт Н. Вінера, К. Шеннона, У.Р. Ешбі, наших вітчизняних вчених А.І. Берга, А.Н. Колмогорова та ін, Термін комунікація набув широкого поширення в найрізноманітніших галузях науки і став чи не найбільш багатозначним. На початок 1960-х рр.. тільки в зарубіжній філософській і соціологічній літературі налічувалося близько сотні визначень комунікації.
Можна з упевненістю сказати, що сьогодні таких визначень існує на порядок більше.
Тому кожен, хто цікавиться результатами наукових досліджень в даній області, стикається з багатим спектром точок зору, аспектів, зрізів, спроб загальнотеоретичного та спеціального підходу до дослідження і розуміння комунікації.
На думку Віханського О.С.термін «комунікація» походить від лат. «Communis», що означає «загальне»: передає інформацію намагається встановити «спільність» з одержують інформацію. Звідси комунікація може бути визначена як передача не просто інформації, а значення або сенсу за допомогою символів.
На думку Латфулліной Г.Р., під комунікацією розуміється обмін ідеями, думками та інформацією в усному та письмовому вигляді за допомогою символів. При цьому передана інформація повинна бути значима для учасників комунікації. Мета комунікації - домогтися від підприймаючого боку точного розуміння відправленого повідомлення.
З іншого боку, Чаусов Н.Ю. вважає, що комунікації - це обмін інформацією, на основі якого керівник приймає рішення і доводить їх до співробітників організації.
А Фролов С.С.в важає, що термін «комунікація» (від лат.- «Communicatio» - робити загальним, повідомляти, розмовляти зв'язувати) з'явився у науковій літературі на початку XX століття (хоча, ймовірно, перша модель комунікації була запропонована Арістотелем, що виділив такі компоненти процесу комунікації, як оратор, мова і аудиторія).
Одним з важливих чинників інтеграції управління є комунікація, яка представляє собою спілкування людей у процесі їхньої спільної діяльності: обмін ідеями, думками, почуттями та інформації. Без комунікації неможливе існування жодної організованої групи людей.
Обмін інформацією широко охоплює різні частини організації і прямо пропорційно співвідноситься з її ефективністю. Але обмін інформацією в організаціях не завжди так ефективний, як слід було б.
Магістр