Стратегія подолання кризового стану на підприємстві (ID:26573)

Вступ Розділ 1 теоретичні аспекти стратегії подолання кризового стану на підприємстві 1.1 Сутність та причини кризового стану підприємств, зміст антикризового управління 1.2 Методика діагностики кризового стану підприємства 1.3 Стратегія виходу підприємства з кризового стану Розділ 2. Діагностика фінансово-майнового стану комунального підприємства “шполянські теплові мережі” 2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 2.2. Аналіз фінансового стану підприємства 2.3. Діагностика кризового стану підприємства Розділ 3 розробка та обгрунтування стратегії виходу Кп “шполянські теплові мережі” з кризового стану 3.1 Формування цілей і вибір механізмів антикризового управління 3.2. Розробка програми заходів попередження банкрутства 3.3. Обгрунтування стратегії виведення підприємства з кризового стану Висновки Список використаної літератури Додатки Дослідження тематики антикризового управління, що було здійснено в даній магістрській роботі, дозволило зробити наступні висновки. Криза – це особливий стан у розвитку підприємства, який визначається внутрішніми і зовнішніми об`єктивними і суб`єктивними чинниками. Кризу також можна розглядати як об`єктивно обумовлену стадію життєвого циклу діяльності фірми, коли негаразди примушують здійснювати поновлення, модернізацію і реконструкцію. До основних причин виникнення кризових ситуацій можна віднести: - недостатній рівень знань з питань прогнозування кризи і відсутність загальної концепції антикризового менеджменту; - певний рівень відчуження або дисфункції у функціонуванні соціально-політичних, господарсько-економічних, культурно-психологічних механізмів; - випадкові відхилення, прорахунки або помилки; - злочинні дії стосовно особистості та організації; - змішані або комплексні причини. Ринкова модель соціально-економічних відносин, які виникають сьогодні в економіці України і впливають на ефективність виробництва, змушує підприємства змінювати застарілі форми виробничої життєдіяльності, шукати своє місце на внутрішньому та зовнішньому ринках. Тому адаптаційні програми підприємств є актуальними для всіх форм, видів підприємств. Виникає настійлива потреба в уточненні етапів підготовки цих програм та факторів, які обумовлюють невизначеність ситуації, методи управління невизначеністю і використання концепції стимулюючої адаптації вітчизняними підприємствами. Основою методики є три положення: - діагностика банкрутства; - виявлення факторів, що впливають на кризовий розвиток; - вироблення антикризових механізмів керування фінансами. Як бачимо, антикризове управління – це не просто аналіз фінансового стану підприємства, а багатоплановий комплекс взаємопов`язаних дій, що охоплює дуже широку сферу. Тому, поки цього не зрозуміють вітчизняні менеджери, на серйозний успіх в ринкових перетвореннях розраховувати важко. Основні причини винекнення кризового стану в діяльності підприємств розглядено на прикладі КП “Шполянські теплві мережі”. У 2004 році підприємство мало збитки у сумі 1939 тис. грн., які обумовлювалися наступними причинами: -досить низька температура зовнішнього повітря на протязі листопада-грудня 2005 року і, в результаті цього, населенням, де відсутні лічильники, фактично використана більша кількість теплової енергії, ніж нарахована у відповідності з затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами споживання; -несвоєчасний початок та дострокове закінчення опалювального періоду по причині заборгованості по використанню газу теплопостачальними підприємствами; -нерегулярне централізоване водопостачання квартир житлових будинків; -криза неплатежів. Підприємство зазнає великих збитків унаслідок систематичних неплатежів споживачами послуг теплопостачання; спостерігається кризова витрата засобів підприємства і власного капіталу; відбувається стійке погіршення ефективності підприємства, при якій не видні спроби керівництва змінити положення і не виявлені ознаки існування фінансової стратегії і стратегії розвитку підприємства. Як показує оцінка роботи комунального підприємства "Шполянські тепломережі" за 2005 рік, колектив підприємства забезпечив безперебійне теплопостачання споживачів, які своєчасно розрахувалися за газ і надані послуги по його транспортуванню, та досягнуте скорочення загальних обсягів використання газу у відповідності з Указом Президента України в порівнянні з минулим роком на 17,2 %. У результаті комплексного аналізу фінансово-економічної діяльності і діагностики банкрутства Шполянських тепломереж з використанням спеціальних фінансових моделей був зроблений висновок про глибоку фінансову кризу і про високу імовірність настання банкрутства. На діяльність підприємства впливали зовнішні і внутрішні фактори. Зовнішні фактори: - загальнодержавний спад виробництва, що став причиною зупинки багатьох заводів, що були основними споживачі продукції підприємства. У порівнянні з 2003 роком відбувся спад виробництва з урахуванням коефіцієнта інфляції в 5 разів і складає 10% від потужності; - інфляція, що стала причиною відтоку оборотних коштів і необхідність залучення, що викликала, додаткових джерел формування оборотних активів. Одним із джерел поповнення оборотних коштів стала короткострокова кредиторська заборгованість, велика частина з який - прострочена, а це у свою чергу викликає додаткові витрати по оплаті кредиторської заборгованості; - нестабільність і неефективність податкової політики держави, при якій витрати підприємства обкладаються в розмірі 40%, у виторзі від реалізації частка податкових платежів складає 62% (2005 рік), 40% (2003-2005 роки). Нагромадження засобів у фондоємких підприємствах на відновлення устаткування штучно занижено державою, що ввело понижуючий коефіцієнт на амортизаційні відрахування; - криза неплатежів за використання енергоресурсів, зокрема теплової енергії споживачами; - падіння платоспроможного попиту населення, що стало причиною і наслідком загального погіршення економічної ситуації на Україні, що вплинуло на об’єми реалізації у всіх галузях народного господарства; - газова криза в Україні з приводу газопостачання російського газу, яка має суттєвий вплив на КП «Шполянські тепломережі». Внутрішні: - високий фізичний і моральний знос основних фондів, що впливають на якісні характеристики продукції, що випускається, на собівартість продукції тому що їхня продуктивність набагато нижче чим в існуючих аналогів; - знос устаткування на 64% веде за собою додаткові витрати на поточний ремонт устаткування; - неефективна стратегія маркетингу, що слабо орієнтована на пропагандистьську роботу з приводу стягнення платежів; - високий рівень перемінних витрат у структурі собівартості (81-83%), що обумовлюється колись високими витратами на оплату праці основних виробничих робітників. Виходом є автоматизація виробництва; - високі втрати теплової енергії внаслідок застарілого обладнання, що спричиняє втрату рентабельності активів і свідчать про неефективність використання устаткування; - неефективна фінансова стратегія і скоріше відсутність такий, так у ході проведення аналізу подив викликає відсутність мір управлінського апарата по нормалізації положення на підприємстві, що викликано на думку автора насамперед нездатністю апарата аналізувати і прогнозувати розвиток підприємства. Наслідком такого твердження є некваліфікованість управлінського персоналу в ринкових умовах господарювання; - неефективна структура капіталу (низька ліквідність, викликана високою часткою необоротних активів, а також високою часткою РБП у структурі оборотних активів). Виходячи з перерахованих вище висновків можна стверджувати, що досліджуване підприємства знаходиться в кризовому стані і для висновку його з кризи необхідне залучення зовнішньої допомоги, що приймає форму його санації. У третьому розділі магістрської роботи сформовані мета і механізми стратегії виведення підприємства з кризового стану, буде запропонована форма санації і будуть проведені необхідні економічні розрахунки, що підтверджують перспективність застосування саме цього рішення і пропонованих механізмів антикризового керування. Були визначені цілі і задачі антикризового керування, рішення яких дозволить поліпшити фінансово-господарське положення досліджуваного підприємства; запропоновані заходи, спрямовані на усунення негативного впливу факторів, що обумовлюють кризовий розвиток. На підставі аналізу першопричин погіршення стану і розглянувши можливості виходу з кризи за рахунок внутрішніх заходів був зроблений висновок про неможливість виходу з кризи тільки за рахунок внутрішніх резервів. Модель економічного росту, запропонована в роботі, базується на 4 факторах: - ріст рентабельності продажів, що може бути досягнуте з використанням ціновій політиці, використанням ефекту операційного важеля; - зростання частки чистого прибутку, що йде на виробничої розвиток; - прискорення оборотності активів, що може бути досягнуте за рахунок скорочення наднормативних активів по видах (виробничі запаси, запаси готової продукції, необоротні активи), прискорення оборотності активів веде до скорочення потреби в них. Для скорочення нормативу поточних активів необхідно використовувати математичні економічні моделі - транспортна задача, керування запасами; - використання ефекту фінансового левериджа, можливе лише в тому випадку, якщо коефіцієнт фінансового левериджа ще не досяг свого оптимального значення, але в межах безпечного рівня фінансової стійкості підприємства. В зв'язку із загостреною проблемою кризи неплатежів в Україні підприємству необхідно постійно стежити за своєю дебіторською заборгованістю, а також постійно здійснювати управління своєю дебіторською заборгованістю, стежити за оптимальним рівнем в активах. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.03р. № 538, комунальна господарство КП "ШПТМ" визначило наступні антикризові заходи: - постійно проводити роботу з боржниками за використану теплову енергію шляхом їх відключення від мережі; - передачі матеріалів до арбітражного суду; - проведення пропаганди через засоби масової інформації. В роботі запропонована програма реорганізації підприємства, яка припускає створення окремих самостійних структурних підрозділів та досягнення самооплатності нових підприємств. Ці підприємства будуть орієнтовані на значне розширення ринків збуту й освоєння нових видів продукції. З іншого боку, передбачається, що пріоритетним замовником цих підприємств буде КП«ШПТМ». Проведена попередня економічна оцінка ефективності пропонованого проекту з використанням загальновизнаних методів оцінки реальних інвестиційних проектів і даний аналіз отриманих результатів; запропонована стратегія керування капіталом нового підприємства. У випадку реалізації пропонованого проекту (програми санації) будуть отримані наступні результати: 1) збереження і ріст вартості виробничих підприємств; 2) збереження і поява нових робочих місць; 3) в умовах украй несприятливого податкового клімату на Україні буде збережений платник податків і будуть збільшені податкові платежі; 4) упровадження нових технологій на Україні на високому якісному рівні за невисокими цінами. За результатами розрахунків у випадку реалізації проекту вкладники збільшать вартість свого капіталу на 51%. Перелік графічного матеріалу Рис. 1.1 Зміст політики антикризового управління підприємством Таблиця 1.1. Оцінна шкала для моделі Альтмана. Таблиця 1.2. Оцінна шкала для моделі низьколіквідних активів Таблиця 1.3. Масштаби кризового стану підприємства і можливих шляхів виходу з нього Рис. 1.2 Етапи розробки і реалізації антикризової стратегії Рис. 1.3. Обов`язкові підсистеми антикризового управління підприємством Рис. 2.1 Організаційні структура КП “Шполянські тепломережі” Таблиця 2.1. Основні виробничі показники КП “ШПТМ” за 2004 - 2005 р. Таблиця 2.2. Виконання плану реалізації теплоенергії споживачам КП “Шполянські тепломережі”, 2005 р., Кал Таблиця 2.3. Динаміка розрахунків за виконані послуги з постачання теплоенергії Таблиця.2.4. Аналітичний нетто Таблиця.2.5. Показники ліквідності і платоспроможності Таблиця 2.6. Динаміка показників оцінки майна КП “ШПТМ” Таблиця 2.7. Динаміка коефіцієнтів оцінки капіталу, 2003 – 2005 рр. Таблиця 2.8. Показники аналізу ефективності діяльності КП “ШПТМ” Таблиця 2.9. Аналіз податкових платежів Таблиця 2.10. Показники, що характеризують рівень податкового тиску Таблиця.2.11. Показники ліквідності і платоспроможності КП «ШПТМ» Таблиця 2.12. Аналіз імовірності банкрутства за моделями Альтмана та “низьколіквідних активів” Рис.3.1 Реструктуризація підприємства КП “ШПТМ” Таблиця 3.1. Доходи КП»ШПТМ» по періодах за різними сценаріями розвику Таблиця 3.2. Розрахунок фінансового результату за рік Таблиця 3.3. Аналіз беззбитковості Таблиця 3.4. Грошові потоки проекту Таблиця 3.5. Розподіл прибутку (1 року) Таблиця 3.6. Структура інвестиційного портфеля