Зразок роботи
ВСТУП
Актуальнiсть теми. Проголошений у жовтнi 1994 р. основний принцип реформування земельних вiдносин становить: земля повинна належати тим, хто її обробляє, мати власника i господаря. Селяни стали власниками земельних паїв, однак отриманi ними сертифiкати не забезпечують реалiзацiю права володiння, користування та розпорядження приватною власнiстю на землю у повному обсязi. Основне завдання аграрної реформи – запровадження дiйового мотивацiйного механiзму докорiнної перебудови сiльськогосподарського виробництва, пiдвищення його якiсних характеристик та ефективностi – виявилося нереалiзованим.
Головною метою здiйснюваних заходiв є удосконалення нормативно-правової бази для створення конкурентоспроможного аграрного сектора економiки.
Одержавлене сiльськогосподарське виробництво не вирiшило продовольчої проблеми i не забезпечило ефективного ведення галузi. Аграрний сектор виявився досить вразливим в умовах ринкової трансформацiї. Бiльше того, саме у контекстi оцiнки стану i перспектив розвитку сiльського господарства нинi розглядаються наслiдки i напрямки ринкового реформування нацiональної економiки у цiлому, а соцiально-економiчнi проблеми села фокусують найпалкiшi економiчнi i полiтичнi дискусiї сьогодення. У таких умовах важливi комплекснi реалiстичнi пiдходи, коли недопустимi як недоречна ринкова ейфорiя iз спрощенням i недооцiнкою об’єктивно зумовлених труднощiв, так ортодоксальний консерватизм з виключно песимiстичними прогнозами стосовно ефективної реорганiзацiї аграрного сектора на ринкових засадах.
Без вирiшення проблеми вiльного вибору форм господарювання на селi i подолання монополiї КСП не можливим був перехiд до рiзноукладної економiки. Практично слiд було розрубати «гордiїв вузол» – єдине чотириразове членство в КСП, коли одна i та ж особа одночасно має право власностi, господарювання, управлiння i працi, а в кiнцевому пiдсумку виникає взаємна безвiдповiдальнiсть. Лише з реструктуризацiєю КСП, яка вiдбулась в 2000 р., все стало на свої мiсця: пайовики мають право власностi на землю i майно, яке може бути реалiзоване через оренду або довiрче управлiння. Форма ж господарювання повинна бути традицiйна для свiтового сiльського господарства, альтернативи якому ще не знайдено, – iндивiдуальна, сiмейна чи партнерська ферма, яка функцiонує на власному, орендованому чи довiреному майнi. Менеджмент i трудовi вiдносини мають бути контрактнi.
Зволiкати з прийняттям ринкових законiв про землю i про форми господарювання на землi є нинi дорога в нiкуди. Реформування економiчних вiдносин на селi вiдбудеться лише за умов захисту прав власника на землю, iнструменти такого захисту iснують у всiх країнах, де дiють вiдповiднi вiдносини. Держава повинна гарантувати свободу вибору органiзацiйних форм приватного господарювання, що приходить на змiну КСП. Визначальними у цьому мають бути вищий рiвень персонiфiкацiї власностi, максимальне забезпечення цiлiсностi господарсько-територiальних комплексiв, що забезпечить ефективне використання землi й майна, розвиток соцiальної сфери села.
Тема курсової роботи «Економiчнi засади функцiонування господарського товариства (акцiонерного, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю тощо) та шляхи покращення його роботи».
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Теоретико-методологiчною основою роботи є працi таких дослiдникiв, як Зятковський I.В., Крайник О.П., Кiрейцев Г.Г., Покропивний С.Ф., Слав’юк Р.А., Фiлiмоненков О.С., Поддєрьогiн А.М. та iн.
Метою роботи є дослiдження економiчних засад функцiонування господарських товариств.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено наступнi завдання:
– визначити теоретичнi засади дослiдження функцiонування господарських товариств (ТОВ) в АПК;
– охарактеризувати економiчнi засади функцiонування господарських товариств (ТОВ) в АПК;
– виявити шляхи пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського пiдприємства: зарубiжний досвiд та перспективи для України.
Об’єктом дослiдження є теоретичнi аспекти економiки пiдприємств.
Предмет дослiдження – економiчнi засади функцiонування господарських товариств та шляхи пiдвищення ефективностi їх органiзацiйної дiяльностi.
Методи дослiдження. Для досягнeння поставлeної мeти були використанi загальнонауковi та спeцiальнi мeтоди наукового пiзнання. Зокрeма, такi методи як: вивчення i аналiз наукової лiтератури; вивчення i узагальнення вiтчизняної та зарубiжної практики; абстрагування; мeтод систeмного пiдходу; мeтод групувань, а також методи моделювання, порiвняння, аналiзу та синтезу.
Структура роботи. Курсова робота складається зi вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел з 32 найменувань на 3 сторiнках. Загальний обсяг роботи – 48 сторiнки, включаючи 5 таблиць.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦIЇ
Господарськi товариства – це господарськi органiзацiї, якi створюються фiзичними або юридичними особами на договiрних засадах шляхом об’єднання майна та пiдприємницької дiяльностi з метою отримання прибутку.
До господарських товариств належать акцiонернi товариства, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, товариства з додатковою вiдповiдальнiстю, повнi товариства, командитнi товариства.
Правове становище господарських товариств регулюється Господарським кодексом України, Цивiльним кодексом України, Законом України вiд 19.09.1991 року «Про господарськi товариства».
Серед створених у процесi реструктуризацiї КСП господарських товариств переважну частку займають товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, що функцiонують на приватнiй власностi i приватнiй iнiцiативi. Установчим документом сiльськогосподарського товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю є статут.
Порядок i строки державної реєстрацiї сiльськогосподарського товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, встановленi заонодавством. Воно має право здiйснювати всi види господарської дiяльностi, не забороненi законом, а також на повну господарську самостiйнiсть у зовнiшньоекономiчних i внутрiшньогосподарських вiдносинах.
Учасники сiльськогосподарських товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю не вiльнi розпоряджатися своїм внеском. Учасник товариства має право вийти з нього незалежно вiд згоди iнших його учасникiв. Час виходу та iншi умови вибуття iз сiльськогосподарського товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю можуть бути додатково врахованi в статутi товариства.
Вищим органом сiльськогосподарського товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю є збори учасникiв. До їх складу входять усi учасники товариства або призначенi ними представники. Збори обирають голову товариства.
У товариствi з обмеженою вiдповiдальнiстю створюється виконавчий орган: колегiальний – дирекцiя або одноосiбний – директор.
Сьогоднi вирiшальною проблемою, вiд якої залежить ефективнiсть пiдприємницької дiяльностi всiх структур агробiзнесу, залишається налагодження системи їх постачання сiльськогосподарською технiкою, паливно-мастильними та iншими матерiальними ресурсами.
Ще один важливий канал реалiзацiї продукцiї сiльськогосподарських товаровиробникiв – через фермерськi кооперативи.
Таким чином, в агробiзнесi економiчно розвинених країн iснують рiзнi типи сiмейних ферм: по виробництву аграрної продукцiї; заготiвельнi; переробка i реалiзацiя сiльськогосподарської продукцiї; сервiснi – продаж i обслуговування сiльськогосподарської технiки i iнших матерiальних ресурсiв; обслуговуючих тощо.
Магістр