Зразок роботи
Вступ
Актуальність теми дослідження обумовлюється тим, що під час сучасної умови господарювання ринок рослинної олії серед основних світових продовольчих ринків являється найбільш динамічним відносно свого розвитку. Вказаний ринок для України повинен мати важливе значення відносно стратегії, так як це стабільне джерело валютного надходження.
Подальша участь України на світовому ринку рослинної олії досить важлива. Актуальність вивчення даного ринку зумовлюється в першу чергу тим, що ефективний потенціал України не можливий, якщо не дослідити світову тенденцію розвитку ринку олії, вивчити структуру попиту і пропозиції як на національному, так і на світовому ринку, проаналізувати конкретну перевагу і перспективний напрямок відносно розвитку вказаної галузі.
Експорт ринку олії соняшникової являється стратегічно важливим, для того, щоб сформувати бюджет України. Ціновий і неціновий чинник, що може вплинути на формування макроекономічної рівноваги, відносно попиту і пропозиції це визначальний фактор під час збільшення експорту олії. В довоєнний період розвитку олієжирова галузь України мала перевагу для того, щоб зміцнити позицію експорту олії соняшникової на міжнародний ринок і забезпечити фінансову стабільність держави.
Теоретичний і практичний аспект відносно розвитку маркетингового дослідження і вивчення економічної кон’юнктури ринку по експорту олії соняшникової були вивчені в дослідженнях іноземних і вітчизняних вчених – економістів: М.В, Газуди [16], Л.М. Газуди [16], М.П. Талавирі [14,15.16], В. К. Збарського [10]і інших.
Мета роботи - розробити зовнішньоекономічній договір по експорту олії соняшникової.
Відповідно мети мною були визначені окремі завдання по дослідженню:
- провести аналіз світового ринку олії соняшникової;
- ознайомитися з аналізом українського ринку олії соняшникової;
- ознайомитися з нормативно – правовою умовою по здійсненню проекту експорту олії;
- розробити зовнішньоекономічний контракт по експорту олії соняшникової;
- провести оцінку по ефективності запропонованого проекту по експорту олії.
Об’єкт дослідження: - це зовнішньо – торгівельна відносина на ринку олії соняшникової і зовнішньоекономічний договір.
Предмет – це поняття і особливість по укладанню зовнішньоекономічного договору.
Під час написання курсової роботи мною були використані методи: порівняльний аналіз ( для того, щоб зіставити показники в динаміці), монографічний (для того, щоб всебічно і глибоко вивчити окреме явище, процес і виявити причинно – наслідковий зв’язок по його розвитку), системний (може полягати в тому, щоб дослідити певний об’єкт як складну систему), економіко – математичний ( може дати змогу встановити кількісний вплив окремого фактору на результат дослідження), статистичний (під час роботі зі інформацією по статистиці і аналітичному розрахунку).
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ
1.1. Аналіз світового ринку соняшникової олії
Олійна культура це важлива складова економіки в більшості країн світу. Позитивна динаміка його виробництва може спостерігатися на протязі останніх 50 років, а нарощування обсягу світового виробництва збільшилося практично в 16 разів з 37 млн тонн до 597,41 млн тонн. На протязі останніх десятиріч на світовому ринку продовольства продовжує збільшуватися попит на основний товар агропромислового комплексу. Зазвичай олійна культура це одна з найбільш важливих експортних груп в продукції сільського господарства і це стратегічно важливий продукт, який забезпечує економічну і продовольчу безпеку держави. Потрібно відмітити, що він може використовуватися як продовольство для населення, корм для тварин і все більша міра як сировина для виробництва енергії.
Ринок олійножирової продукції це частина, сегмент ринку продовольчого товару, тому він схиляється до впливу різних чинників як в світовій економіці (глобалізація, посилення конкуренції між країнами в міжнародній торгівлі, розвиток інтеграційного процесу), так і внутрішня.
Розвиток виробництва олії (зростання виробництва маргарину, інша основна і побічна продукція по переробці) і виробництва сировини по олії (збільшення посівної площі, збільшення врожаю і олійність насіння) це категорія взаємозалежна і взаємопов’язана, тому важливе значення для олійножирової промисловості має обсяг вирощеної сировини.
Основна традиційна олійна культура – це соя, ріпак і соняшник. Окрім того, в світі відбувається вирощування гірчиці, рижини, рицину, льону, кукурудзи, арахісу. Значний обсяг олії виробляється і з олійної пальми.
Розглянемо таблицю по світовому балансу попиту і пропозиції олійних культур, (таблиця 1)
Таблиця 1. Світовий баланс попиту і пропозиції олійних культур, млн. тонн.[15]
Культура 2015/2016 2016/2017 2017/2018 2018/2019 2019/2020
Світове виробництво олійних
Соняшник 40,74 48,26 47,82 51,42 51,38
Ріпак 68,74 69,43 74,92 71,94 68,57
Соя 3166,57 350,53 341,62 358,77 338,97
Інші 98,18 106,94 116,42 115,28 115,93
Загалом 524,23 575,16 580,78 597,41 574,85
Світовий імпорт олійних
Соняшник 1,87 2,17 2,15 2,21 2,20
Ріпак 14,15 15,51 15,47 14,25 15,37
Соя 133,35 144,22 153,0 146,35 148,10
Інші 4,15 4,28 3,91 3,97 4,15
Загалом 153,52 166,18 174,53 166,78 169,82
Світовий експорт олійних
Соняшник 2,01 2,46 2,44 2,62 2,57
Ріпак 14,35 15,80 16,20 14,61 15,68
Соя 132,57 147,50 153,07 148,69 149,39
Інші 4,42 4,83 4,59 4,74 4,74
Загалом 153,35 170,59 176,30 170,66 172,38
Світове споживання олійних
Соняшник 40,74 47,29 47,97 51,12 51,48
Ріпак 69,62 70,32 71,63 70,89 70,07
Соя 316,24 331,54 338,35 345,37 352,34
Інші 99,6 105,4 114,4 114,3 116,8
Загалом 526,20 554,59 572,38 581,66 590,71
Світові кінцеві запаси олійних
Соняшник 2,79 3,48 3,03 2,92 2,45
Ріпак 6,17 4,99 7,56 8,25 6,44
Соя 79,91 95,62 98,81 109,87 95,21
Інші 4,65 5,59 6,91 7,14 86,65
Загалом 93,52 109,68 116,31 128,18 190,75
Джерело: МСГ США
Аналіз світового виробництва олійної культури може свідчити про їх неухильне зростання в 2018/2019 МР проти 2015/2016 МР по всі основним видам: соняшник – 26,2%, ріпак – 4,5 %, соя – 13,3%, інші 17,4 %. Водночас найбільша питома вага в структурі виробництва олійної культури займає соя (60,1%), на ріпак і соняшник може припасти відповідно 12% і 8,6%. Частка іншої культури буде становити приблизно 19%.
Водночас багато експертів відмітили, що формування ціни на світовому ринку олійних культур може бути залежне від макроекономічного фактору: пропозиція і залишок насіння в країні – лідері; курс долара США до іншої світової валюти; попиту ключових держав – імпортерів; стабільно високий попит на сою; переорієнтація імпортеру на південноамериканський ринок завдяки зменшенню потоку імпорту з США; низька маржинальність по переробці ріпаку в ЄС; збільшення ціни на соєвий і ріпаковий шрот; зміна ціни на нафту. На ціну може вплинути рівень підтримки сільськогосподарського виробника в будь-якій країні. Наразі можна спостерігати зміну в розподілі підтримки сільського господарства на світовому рівні. Так, наприклад, якщо в середині 90-х років в минулому столітті 40% світового бюджету на підтримку аграрного сектору припадали на держави ЄС, то в дані часи 40 % - це частка Китаю. Пріоритет в виробництві олійної культури повинен залежати від природнокліматичної умови в кожній окремій державі, а також сталої тенденції по вирощуванню і спеціалізації. Зокрема, основний світовий виробник сої – це США, Бразилія і Аргентина., частка яких в світовому виробництві складає 33,6 %, 32,6 % і 15,4% відповідно. Вказані держави це основні експортери даної культури. Найбільші імпортери соєвих бобів це Китай, держави ЄС, Аргентина, Мексика і Єгипет, частка яких в світовому імпорті складає відповідно 56,7 %, 10,4%, 4,4 %, 3,6 % і 2,3 %.
В державах ЄС найбільш розповсюджена олійна культура – це ріпак, який значно випереджає інші культури по розміру посівної площі. На країни ЄС припадає 27,8% світового виробництва насіння ріпаку, частка Канади, Китаю і Індії складає відповідно 28,3 %, 17,9% і 11,11 %. Основні світові експортери даної культури це Канада і Україна, питома вага яких в обсязі світового експорту складає відповідно 62,6% і 17,1 %. В Канаді ріпак займає 95% площ віх олійних культур. Найбільший світовий імпортер насіння ріпаку це ЄС (29,7%), Китай (24,4%) і Японія (17,2%).
Що стосується соняшнику, то найбільший його виробник це Україна, Росія, держави ЄС, Аргентина і Туреччина, питома вага яких в світовому виробництві даної культури складає відповідно 29,2%, 24,7%, 18,5% і 3,5%. Основні світові експортери насіння соняшнику це держави ЄС, Росія і Україна (20%,12,6% і 4%), імпортери – Туреччина і держави Є (27,1% і 24,9%).
По даним продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) світова ціна на олію соняшникову на протязі року з лютого 2020 по лютий 2021 рік збільшилася на 50%. Основна причина подорожчання, як стверджують експерти – це збільшення біржової ціни на соєви боби і соєву олію. Ще в грудні 2020 року, завдяки збільшенню вартості соєвих бобів і соєвій олії, соняшникова олія подорожчала до 1,17 -1,2 тисяч доларів за тонну. Збільшилася і закупівельна ціна в Україні, до 20-20,3 тис. грн за 1 тонну. Виробники, очікували на те, що олія подорожчає, зменшили продаж, і це вплинуло на ринок соняшникової олії. Загалом в світовому подорожчанні рослинних жирів зіграли роль не пов’язані один з одним чинники. І це не тільки посушлива погода в Латинській Америці, яка значно зменшила врожай зернобобових в даній частині земної кулі.
По даним (FAO), ціна на соєву олію збільшилася завдяки впливу скорочення пропозиції по експорту в Південній Америці і збільшення попиту, особливо зі сторони Індії. Завдяки страйку в Аргентині в кінці грудня перед початком 2021 року більше 170 суден застрягли в портах, оскільки чекали на свою чергу по відвантаженню соєвої олії і шроту, кукурудзи і пшениці. Тим часом, світове котирування по соєвому шроту і олії за даний період зросла на 10%. Палата виробників і експортерів соєвої олії в Аргентині, для того, щоб здійснити вгамування ситуації, навіть запропонувала страйкарям збільшити зарплату на 35% і виплати бонусу кожному (по 840 тисяч доларів – 70 тисяч песо). [6]. Загалом, як наслідок, з того часу, експортна ціна на соняшникову олію почала збільшуватися і до березня сягнула 1300 доларів за тонну., і це стало новий 4 – річний максимум. А повідомлення, відносно того, що підприємці з Індії купили 10 тисяч тонн української соняшникової олії по ціні 1470 доларів за тонну різко зменшилася – вітчизняні продавці вирішили почекати, поки з 1 березня 2021 року ставка ПДВ на соняшник зменшилася з 20% до 14%. І хоча в даний час покупці не дуже то і поспішають купити олію по новій підвищеній ціні, навряд чи в найближчий час вартість даного продукту в світі може суттєво зменшитися.
Як вже було зазначено трошки раніше значного впливу на формування експорту олії соняшникової в світі має Аргентина, маючи обсяг 630 тис.т в 2021 році, але при цьому настав спад в порівнянні з минулими періодами. Розглянемо таблицю по динаміці екпорту соняшникової олії в світі, тис.т
Таблиця 2.Динаміка експорту соняшникової олії в світі, тис.т [15]
Країни 10/11 11/12 12/13 13/14 14/15 15/16 16/17 17/18 18/19 19/20 20/21 21/22
Алжир 7 6 1 1 5
Аргентина 978 790 353 343 502 605 771 783 853 558 800 630
Австралія 4 3 5 3 5 3 2 1 2 3 1 1
Білорусь 1 4 1 1 3 3 6 1 1
Болівія 45 72 63 55 40 34 31 52 60 56 47 50
Боснія 16 18 25 40 46 64 81 83 78 62 45 65
Бразилія 1 1 1 2
Канада 1 1 4 2 3 1 1 1 1 1 2 2
Чилі 1 2 2
Китай 1 1 1 2 2 1 2 2 2 3 3 3
Єгипет 23 89 38 33 18 30
26 20 20 44 18 35
Продовження таблиці 2.
Європейський союз 165 207 241 372 418 374 458 526 486 878 679 750
Грузія 2 5
Гватемала 11 8 2 2 3 2 1 2 1 2 2 2
Індія 1 1 1 2 4 3 4 4 4
Іран 2 2 3 13 9 6 10
Казахстан 9 17 12 16 20 22 41 71 73 118 95 130
Мексика 25 33 32 37 35 27 45 29 27 22 20 25
Молдова 52 76 33 97 77 35 60 103 75 146 67 145
Марокко 3 1 4 2 2 1 2 9 21 28 14 20
Північна Македонія 1 1 9 12 10 9 8
Парагвай 27 17 17 7 5 4 1 1 2 3 2 2
Росія 180 1427 1013 1800 1456 1541 2178 2310 2651 3487 2513 3800
Саудівська Аравія 7 11 9 2 15 15 21 23 20
Сербія 77 94 96 106 109 113 136 134 188 161 155 140
Південна Африка 48 42 46 57 99 112 69 59 60 60 59 56
Туреччина 157 271 289 584 631 583 635 389 436 715 639 750
Україна 2652 3263 3245 4181 3872 4500 5851 5342 6063 6686 5273 6650
Частка Україні, %
58,4 50,4 58,3 53,6 52,3 55,5 56,0 53,5 54,3 50,9 50,1 49,8
Сполучені Штати 38 19 28 37 29 39 32 40 55 40 45 39
Всього 4538 6478 5568 7796 7398 8113 10440 9977 11174 13132 10527 13349
Значна площа і обсяг виробництва насіння олійних культур в світі зріс до кардинальної зміни якості як насіння, так і продукту по його переробці, і це призвело до значного розширення його використання, насамперед в харчовій галузі і кормовиробництві, а також в іншій галузі.
Таблиця 3. Світовий баланс попиту і пропозиції олійних культур, млн. тонн.[15]
Культура 2015/2016 2016/2017 2017/2018 2018/2019 2019/2020
Світове виробництво рослинної олії
Соняшникова 5,39 18,16 18,44 19,73 19,86
Ріпакова 27,34 27,54 28,08 27,46 27,43
Соєва 51,56 53,81 55,15 56,12 57,20
Пальмова 58,90 65,27 70,61 74,08 76,01
Інші 33,16 23,64 26,33 26,3 27,0
Загалом 176,35 188,42 198,61 203,69 207,50
Світовий імпорт рослинної олії
Соняшникова 7,02 8,88 8,53 9,32 9,49
Ріпакова 4,13 4,39 4,49 4,86 5,01
Соєва 11,70 10,93 9,81 11,04 11,74
Пальмова 42,84 45,93 46,45 50,81 52,27
Інші 5,34 5,24 5,7 5,94 6,2
Загалом 71,03 75,37 74,98 81,97 84,71
Світовий експорт рослинних олій
Соняшникова 8,11 10,42 9,73 10,65 10,72
Ріпакова 4,17 4,49 4,60 4,95 5,05
Соєва 11,77 11,33 10,54 11,33 11,87
Пальмова 43,84 48,92 48,57 52,76 54,38
Загалом 73,68 81,38 79,68 86,11 88,61
Світове споживання рослинних олій
Соняшникова 15,22 16,54 17,20 18,40 18,86
Ріпакова 28,18 28,91 29,01 28,10 27,99
Соєва 52,19 53,41 54,71 55,52 57,17
Пальмова 59,68 61,56 66,50 72,55 74,56
Інші 5,79 6,22 6,24 6,42 6,59
Загалом 177,94 183,23 192,35 200,39 205,21
Світові кінцеві запаси олійних
Соняшникова 1,67 1,75 1,78 1,79 1,56
Ріпакова 5,64 4,17 3,13 2,40 1,80
Соєва 3,75 3,76 3,47 3,77 3,68
Пальмова 8,28 8,99 10,99 10,57 9,91
Інші 2,04 1,89 2,75 2,75 2,71
Загалом 21,38 20,56 22,12 21,28 19,66
Джерело: МСГ США
Аналіз даних може свідчити відносно зростання виробництва рослинної олії загалом в 2018/2019 МР відносно 2015/2016 МР на 27,34 млн.тонн, або на 15,5%, і проти рівня попереднього року – на 5,08 млн. тонн, або на 3,6%. Водночас спостерігається зростання обсягу її виробництва і по всім основним видам. Розвиток виробництва олійної культури і відповідно, олії і олійножирової продукції це досить перспективний напрям в аграрному виробництві загалом.
Найбільша питома вага в структурі світового виробництва - це пальмова олія (36%), а соєва, ріпакова і соняшникова олія – відповідно 28%, 13 % і 10%. Конкуренція, яка з року в рік посилюється на ринку олійножирової продукції, змушує виробника застосувати новітню технологію і ефективний метод по просуванню власної продукції на ринок. Сьогодні в світі приділена велика увага по впровадженню в виробництво високоолеїнового сорту соняшнику і ріпаку, а також одержанню високоякісної олії.
Загалом ціна на олійну культуру і продукт по їх переробці цілком може залежати від кон’юнктури на світовому ринку. Відносно висока ціна на олійну культуру і олію зумовлена завдяки збільшенню світового попиту на таку продукцію. Завдяки цьому на протязі останніх років світова ціна на ріпак і ріпакову олію збільшилася практично до рівня ціни на соняшник і соняшникову олію, а світова ціна на сою знаходяться на шестирічному максимумі.
Таким чином, провівши аналіз ситуації, яка складалася на світовому ринку олійної культури, можна зробити висновок, що його споживання буде зростати, передусім збільшиться обсяг виробництва олійної пальми, ріпаку і продукту по його переробці.
Великий вплив на розвиток галузі і цінову ситуацію може мати підвищений інтерес до альтернативного джерела енергії, який робить дану галузь привабливою і перспективною для інвестора.
Магістр