0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ВИХОДУ З ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ (ID:982618)

Тип роботи: магістерська
Сторінок: 80
Рік виконання: 2021
Вартість: 6000
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………………. 2 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ВИХОДУ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ З ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ…………………………..4 1.1Науковий погляд, економічний аналіз, публікації на тему виходу Великобританії з Європейського союзу……………………………………………..4 1.2. Історичний екскурс: етапи відносин Європейського Союзу та Великобританії та роль національної ідентичності у їх творенні………………....12 Висновки до розділу 1…………………………………………………..………..21 РОЗДІЛ ІІ. ПРАГМАТИКА І ПРОБЛЕМАТИКА ВИХОДУ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ З ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ………………….…….....23 2.1. Аналіз референдуму про вихід Великобританії з Європейського Союзу…………………………………………………………………….………….....23 2.2. Аналіз економіки Великобританії після її виходу з Європейського союзу…………………………………………………………………………………..31 Висновки до розділу 2…………………………………………………………....49 РОЗДІЛ ІІІ. МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА, ЙОГО ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ…………………………………………………………………………….….51 3.1Відносини Великобританії та Європейського Союзу після Brexit…………51 3.2. Територіальне невдоволення після Brexit: голосування, вихід і повторний вхід………………………………………………………………………………….….55 Висновки до розділу 3……………………………………………………….…... 71 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………... 73 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 75
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми. 23 червня 2016 року Велика Британія провела референдум, щоб запитати людей, чи хочуть вони, щоб країна залишилася членом Європейського Союзу або вийшла з нього. 51,89% проголосували за вихід, а 48,11% проголосували за те, щоб залишитися. Відтоді термін “British exit” або Brexit широко використовується для позначення виходу Великобританії з ЄС. Ці події відразу вплинули на багато різних галузей, та зокрема населення Сполученого Королівства, Європейського союзу та інших країн світу. Процес виходу Великобританії із ЄС уже було розпочато, але існує ще багато дискусійних питань, які ще досі залишаються невирішеними. Неадекватна реакція на них може викликати масштабні геополітичні, соціальні та економічні зміни. Мета роботи полягає в дослідженні та аналізі соціально – економічних причин та наслідків виходу Великобританії із ЄС. Досягнення поставленої мети реалізовується шляхом вирішення таких завдань: - здійснити аналіз інституційного розвитку та етапів становлення відносин ЄС та Великобританії; - узагальнити соціальні тенденції усіх країн-складових Сполученого королівства; - охарактеризувати сучасну державну політику у сфері розподілення місцевого самоврядування та її вплив на результати референдуму про вихід з ЄС; - визначити підходи до оцінювання впливу Brexit на економіку Сполученого королівства; - обґрунтувати доцільність запровадження економічних компромісів задля забезпечення стабільності у Ірландії та Північній Ірландії; - оцінити майбутні перспективи відділення Північної Ірландії та Шотландії від Великобританії та їхній повторний вхід до Європейського Союзу. Об’єкт дослідження –передумови, процес та проблеми виходу Великобританії із Європейського Союзу Предмет дослідження – суспільство та економіка Великобританії. Методи дослідження. Методологічною основою стали загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Зокрема використані емпіричні методи – порівняння (дослідженосоціальні тенденції усіх країн-складових Сполученого королівства), спостереження (досліджено суспільної думки та стан економіки Великобританії), статистичний (аналіз результатів референдуму щодо Brexit); теоретичні методи –історичний метод (проаналізовано етапи входження, членства та виходу Сполученого Королівства з Європейського Союзу); універсальні методи дослідження – моделювання (визначення моделі учасників референдуму щодо Brexit), аналіз та синтез (на основі аналізу та синтезу понять уточнено значення соціально-економічних чинників на вихід із Європейського Союзу) тощо. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості застосування наукових положень, обґрунтувань та висновків для подальшого дослідження впливу волевиявлення незадоволених та недостатньо інформованих верств населення на геополітичну та економічну ситуацію в певних країнах, регіонах та світі. Структура роботи. Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 90 сторінки, з яких 79 сторінок – основний текст. У роботі наведено 12 графіків та 4 таблиці. Список використаних джерел містить 51 найменування. ВИСНОВКИ У магістерській роботі здійснено теоретичне узагальнення і проведено аналіз соціально - економічних причин та наслідків виходу Великобританії з Європейського союзу. Випадок із Великобританією підкреслив труднощі, які можуть бути викликані нав’язуванням мажоритарних рішень у територіально різноманітному суспільстві, особливо коли це розмаїття проявляється у різних політичних уподобаннях. В очах Вестмінстерської еліти не було жодних географічних меж, які необхідно було досягти, щоб узаконити результати референдуму. Як і всі референдуми у Великій Британії, голосування 2016 року не було юридично обов’язковим, але вважалося, що він є обов’язковим з політичної точки зору, незважаючи на відсутність консенсусу в територіальних громадах Великобританії. Деволюція була введена як стратегія територіального управління, а в Північній Ірландії — вирішення конфліктів. Тим не менш, Brexit став шоком для системи, дестабілізуючи делікатно збалансовану територіальну конституцію та оголивши межі переданої влади в централізованій державі. У федеральній системі складова одиниця, яка стикається з подібним потрясінням або викликом для своєї влади, може мати більший інституційний голос. Канали міжурядового співробітництва та спільного прийняття рішень, як правило, більш міцно інституціоналізовані у федераціях, а конституційне чи інституційне вето використовується як важіль у міжурядових переговорах. Передача повноважень не накладає таких обмежень на здатність центрального уряду діяти, але наше дослідження також підкреслило межі та непередбачені обставини, яким може бути підпорядкована така система. Зіткнувшись із шоком від Brexit, а також за відсутності інституційних вимог чи політичної волі, щоб задовольнити різноманітні переваги, умови врегулювання передачі повноважень виявилися вразливими. Як стратегія територіального пристосування, передача повноважень завжди є процесом, а не подією. Це ніколи не стане постійним рішенням, яке викорінить заклики до сецесії (або іредентизму). Без ретельного управління сепаратистські цілі можуть знову спалахнути кризою або каталізатором, який підриває політичне врегулювання. Хоча, переваги вільної торгівлі та мобільність робочої сили можна показати за допомогою економічної теорії, як з теорії, так і з даних видно, що не всі отримують однаково. Є переможці і переможені. І якщо переможених буде достатньо, вони можуть проголосувати на референдумі за націоналістичні політичні партії або проти вільної торгівлі та вільної мобільності працівників. Одна з інтерпретацій може полягати в тому, що те, що сталося у Великобританії, також відбувається в багатьох інших західних країнах, де націоналістичні настрої ростуть. Досить багато людей розчаровані тим, що їхній рівень життя не покращився протягом останніх років і десятиліть, і звинувачують у цьому іноземців, чи то через імпорт із дешевих країн, чи то через мігрантів, які приїжджають з цих країн. Але націоналістичні настрої можуть не дати відповідей чи рішень, які ці люди шукають. Натомість економісти та політики повинні більше зосередитися на тому, щоб капіталізм був інклюзивним, щоб значна більшість виборців відчували, що вони є його частиною, отримують від нього вигоду та голосують за політиків і політику, які наголошують на вільній торгівлі та вільній міграції в ЄС.