Зразок роботи
Вступ
Державні символи є важливим і незаперечним атрибутом сучасної держави. Вони тісно пов’язані з історією національного державотворення, соціально-політичним становищем у суспільстві та державі, ментальністю українського народу, його етнічно-національною ідентифікацією, тощо. Символи нації, створені нею у процесі власного державотворення, стають державними в результаті їх нормативного закріплення. Державні символи, уособлюючи державний суверенітет, єдність нації та повагу народу до своєї держави, потребують системного дослідження з метою належного правового регулювання відносин, пов’язаних із порядком їх використання, охороною, тощо. Актуальність вивчення інституту державних символів зумовлена тим, що на доктринальному рівні й донині комплексно не досліджено їх правової природи, не встановлено опису усіх державних символів України, а порядок їх офіційного використання та охорони потребує законодавчого удосконалення, тощо.
Аналіз джерельної бази свідчить, що в незалежній Україні з часу прийняття Конституції України 1996 року питання конституційно-правового регулювання державних символів України не було предметом активного дослідження учених конституціоналістів. Крім того, в навчальній літературі з конституційного права зазвичай відсутні спеціальні розділи, в яких системно висвітлювалися б питання правової сутності державних символів, специфіки їхнього конституційно-правового регулювання, юридичного захисту символів держави, тощо. Саме висвітлення зазначених питань становить мету цієї науково-дослідницької роботи.
Поняття «державні символи» науковці розуміють як закріплені в конституційному праві офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, що в лаконічній формі відображають національно-державні та історико-культурні ідеї Українського народу, символізують суверенітет його держави, як спеціальні позначення, що є засобом офіційного представництва держави у внутрішніх і зовнішніх відносинах, у зв’язку з чим перебувають під особливою охороною держави. Встановлені конституцією чи законом особливі, як правило, історично складені розпізнавальні знаки держави, що виражають її самобутність, тощо. Узагальнений аналіз змісту досліджуваного поняття дає підстави стверджувати, що державні символи – це визначені і закріплені на конституційно-правовому рівні офіційні знаки держави, які в лаконічній формі відображають її суверенітет та ідеологію,і, як правило, мають етнічно-національне походження.