Функції та повноваження ВРУ (ID:143705)

РОЗДІЛ 2. ФУНКЦЇЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Визначення місця й ролі будь-якої владної інституції здійснюється не тільки через встановлення напрямків та форм взаємодії з іншими органами влади, але й через з’ясування основних напрямків діяльності цієї інституції, тобто її функцій. У науці конституційного права немає єдиного погляду стосовно системи функцій парламенту. Зокрема, пропонується виокремлювати такі функції Верховної Ради, як законодавча, представницька, установча (державотворча, організаційна), парламентського контролю, бюджетно-фінансова, зовнішньополітична [16]. В інших випадках науковці пропонують виокремлювати лише три головні функції парламенту: законодавчу, установчу та контрольну [6]. Основними ж напрямками діяльності Верховної Ради України є представництво українського народу всередині країни і в міжнародних зносинах; прийняття актів вищої (після Конституції) юридичної сили у формі законів; призначення та звільнення посадових осіб; контроль за діяльністю суб’єктів права, передусім органів виконавчої влади та посадових осіб. Ці функції реалізуються через визначені Конституцією України повноваження парламенту. Основними функціями Верховної Ради України є: 1. Представницька функція. Від імені Українського народу може виступати виключно Верховна Рада України. [14] Хоча в Конституції чітко не окреслений статус Верховної Ради як представницького органу, однак її правове положення визнається беззаперечним у зв’язку із конституційним визначенням цього владного органу як парламенту (ст. 75 Конституції) та згадку в Преамбулі Конституції (абз. 1) про те, що Верховна Рада прийняла Конституцію 1996 року, виступаючи від імені Українського народу. [1] Ця функція реалізується парламентом через такі повноваження, закріплені в ст. 85 Конституції: внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції (п. 1); визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики (п. 5); затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля (п. 6); оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України (п. 9); схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України (п. 23); встановлення державних символів України (п. 24); затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації (п. 31). [1] Проявом представницького характеру Верховної Ради є і те, що саме на її засіданні складають присягу Президент України, судді Конституційного Суду України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Кабінету Міністрів України, Центральної виборчої комісії та Вищої ради юстиції. Так, зокрема, члени Центральної виборчої комісії, вступаючи на посаду, присягають на вірність Українському народу (ч.1 ст. 8 Закону України «Про Центральну виборчу комісію») [2].