Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. Загальна правова характеристика вбивства
1.1. Загальна характеристика злочинів проти життя.
Основними завданнями, що постають перед юридичною наукою і державою, є забезпечення дотримання прав і свобод громадян. Кримінальне законодавство України, охороняє життя людини незалежно від її статусу, раси, соціального становища в суспільстві. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров’я, честь та гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищими соціальними цінностями, а в ст. 27 визначено, що кожна людина має невід’ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя. [1]
Деякі питання забезпечення надійної охорони житття та здоровя людини врегульовано міжнародним законодавством (наприклад: Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» від 4 листопада 1950р., ратифікованою Україною 17 липня 1997р.; Конвенцією ООН «Про катування та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження і покарання» від 10.12.1984р., ратифікованю Україною від 26.01.87р. Також дуже чітко тлумачать ці питання постанови Пленуму ВС України «Про судову практику в справах про необхідну оборону» №1 від 26 квітня 2002р. та «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи» № 2 від 7 лютого 2003р.
Вбивство є найтяжчим злочином, адже саме життя людини становить найвищу соціальну цінність. Воно позбавляє потерпілого найбільш цінного блага - життя. Наслідки вбивства безповоротні, заподіяну ним шкоду не можна ніяк відшкодувати. Крім того, вбивство заподіює надзвичайно тяжку шкоду не тільки потерпілому, а й його рідним і близьким.
Досліженню проблем кримінально-правової характеристики злочинів проти життя та здоровя особи в юридичній літературі приділено достатньо уваги. Їх вивчали такі вчені: Баулін Ю.В., Борисов В.І., Тютюгін В.І., Сташис В.В., Тацій В.Я., Андрушко П.П., Коржанський М.И., Кузнецов В.В., Савченко А.В.
В українській теорії кримінального права немає єдиного зрозумілого трактування поняття «вбивство». Дехто з науковців вважає, що вбивство – це умисне або необережне протиправне заподіяння смерті іншій людині.[16, с.34] Андрушко П.П. говорить про вбивство як про умисне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє їй смерть, [19, с.286] а от Коржанський М. И. вбивством у кримінальному праві називається протиправне і винне заподіяння смерті при посяганні на життя іншої людини [12, с.114].
У Кримінальному кодексі України 2001 р. вперше дано законодавче визначення поняття вбивства. І це визначення є найбільш точне та має юридичну силу з поміж інших. Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. [2]
Спираючись на вище сказане, слід зазначити, що вбивство - це умисне протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на життя іншої людини та заподіює їй смерть.
1.2. Особливості кваліфікації вбивств.
Щоб кваліфікувати дії винного як вчинення вбивства в його діяннях має вбачатися склад злочину. Склад злочину – це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. [10, с.76]