Формування та проблеми ефективності конституційної системи КНР (ID:281996)

3.2. Проблеми застосування Основного закону КНР. До Конституції КНР чотири рази вносилися поправки. Перший раз – у 1988 р., коли були легалізовані на конституційному рівні приватні господарства і встановлена можливість передачі права землекористування. Ціла серія різноманітних поправок до Конституції мала місце в 1993 р. Перша з них (але третя за загальною нумерацією) вносила зміни в преамбулу і пов’язувалася з винесенням на конституційний рівень стратегічного завдання «чотирьох модернізацій» – промисловості, сільського господарства, оборони, науки і техніки. Далі конституційне закріплення отримувало розвиток «багатопартійного співробітництва під керівництвом КПК». Інші поправки стосувалися окремих статей Конституції і в основному відображали новий етап у розвитку країни – побудова ринкової економіки при збереженні макрорегулятивної ролі держави. Наприклад, істотним чином була змінена 15-а стаття Конституції, яка раніше встановлювала ведення державою планового господарства «на основі соціалістичної власності» і надавала ринковому регулюванню допоміжну роль. Тепер ця стаття говорить: «Держава втілює в життя соціалістичну ринкову економіку ... підсилює господарське законодавство, удосконалює макрорегулювання ... на підставі закону забороняє будь-яким організаціям і окремим особам порушувати економічний порядок суспільства» [45]. На першій сесії ВЗНП 8-го скликання і в березні 1999 р. на другій сесії ВЗНП 9-го скликання були прийняті нові поправки до Конституції, внесені зміни та доповнення до деяких положень чинної Конституції, після чого Конституція стала ще більше відповідати реаліям країни і потребам її розвитку [30, с. 45]. У 2004 році Конституція КНР знову була істотно доповнена. В неї були додані положення «про стимулювання гармонійного розвитку будівництва матеріальної, політичної та духовної культури; створенні та удосконаленні режиму соцзабезпечення; захист приватного майна; повазі і гарантії прав людини». Незважаючи на постійно триваючий процес модернізації і адаптації Основного закону КНР до сучасних реалій. У ньому все ще залишаються суттєві недоліки, пов’язані з відсутню чітких механізмів забезпечення прав і свобод людини, а також домінанування ролі комуністичної партії Китаї у суспільстві і централізму державної влади. Централізм виявляється у проведенні єдиної політики, підпорядкуванні меншості більшості. Прийняті вищими органами рішення є обов’язковими для нижчих. Відсутність принципу розподілу влад особливо виявляється при формуванні органів судової влади, котрі, як і органи виконавчої влади, є повністю підконтрольними представницьким органам.