Зміст
ВСТУП
Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Розділ 2. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Розділ 3. ЗАНЕПАД ВІЗАНТІЇ, ЇЇ ЗАВОЮВАННЯ ОСМАНАМИ.
Розділ 4. ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
ВИСНОВКИ
Аналізуючи візантійське суспільство, відомий вiзантiєзнавець, співробітник Інституту вiзантiєзнавства у США А.П. Каждан пише: "Коли я думаю про Візантію, про її значення для людини 20-го століття, я завжди повертаюсь до однієї й тієї ж самої думки – Візантія залишила нам унікальний досвід європейського тоталітаризму" . Не будучи ні варварською середньовічною монархією Заходу, ні побудованою на ріках крові і поту деспотією Сходу, Візантійська держава довгий час являла собою духовний, культурний, економічний і політичний центр усього євразійського світу. Її столиця - Константинополь заслужено одержала найменування Другого Риму. Її правителі в часи найбільшої могутності правили землями від африканських пустель до дунайських берегів, від Гібралтарської протоки до хребтів Кавказу. Пізніше її війська сторіччями захищали Європу від мусульманського завоювання.
Як держава, Візантія у нелегкі часи середньовіччя серед численних воєв і внутрішніх чвар і міжусобиць понад 1000 років зуміла зберегти єдність імперії, яку населяли різні за побутом і звичаями народи. За цей період вона пережила два періоди найвищої могутності і процватання, не раз знаходилась у часах важкого занепаду і за цей час зуміла дати світові значні надбання культури, релігії, державотворення, військової справи. Вона здійснила надзвичайно великий вплив на сусідні народи і країни Східної і Центральної Європи, які, увібравши в себе частину її культурної спадщини, продовжували розвиватись ще довгі століття після загибелі Великої Імперії.
ЛІТЕРАТУРА
Магістр