ФУНКЦІЇ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ (ID:3154)

ВСТУП Розділ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЙ КОНСТИТУЦІЇ Розділ 2. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ 2.1. Політична функція 2.2. Юридична функція 2.3. Ідеологічна функція 2.4. Інші функції Розділ 3. ФУНКЦІЇ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ЗА МІСЦЕМ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ 3.1. Соціальна функція 3.2. Нормативно-правова функція ВИСНОВОК Україна як держава характеризується непростим державотворчим процесом. Від свого історичного витоку наша держава пройшла різні за своїм змістом етапи розвитку, які у кінцевому підсумку завершились проголошенням незалежності. Історичний поступ держави супроводжувався різним суспільним ладом і основнв віхи цього процесу державотворення були зафіксовані в основоположних державних актах – конституціях крвїни. Прийняття у 1996 році сучасної Конституції України поклало початок якісно новому етапу розвитку України, яка твердо стала на шлях розбудови цивілізованого демократичного суспільства. Нова Конституція увібрала в себе світовий досвід державотворення, зафіксувала основи міжнародного співробітництва і стала першим і серйозним кроком на цьому шляху. Тому цілком зрозумілим є те, що міжнародне співтовариство визнало важливість прийняття Основного Закону нашої держави. Конституція України створила умови для практичної реалізації закладених у її тексті принципів. Оскільки останні є нормативно закріпленими, то вони як й інші норми Конституції, мають найвищу юридичну силу та є нормами прямої дії. З іншого боку, Конституція не має чіткого механізму, який забезпечував би підпорядкованість принципам конституційного права інших його норм, оскільки всі норми Конституції мають однакову юридичну силу. За своєю сутністю Конституція України виходить із загальнолюдських, загальнонародних інтересів і потреб. Це акт, котрий на найвищому правовому рівні закріплює певний баланс інтересів усіх соціальних верств суспільства, націй, етнічних груп. Усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Конституція не допускає жодних привілеїв чи обмежень за ознаками раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження. Водночас слід наголосити, що визначення Конституції України і формування її змісту як Основного Закону держави, аж ніяк не означає одержавлення суспільного життя або потяг до нього. Навпаки, зорієнтованість нормативно-регулюючої ролі Конституції у суспільстві насамперед на державу засвідчує про намір розвиватися у напрямі до сформування реального громадянського суспільства. А суспільство лише тоді набуде рис громадянського, коли воно саме по собі і кожна особа в ньому стануть повноцінними і достатньо автономними від прямого впливу держави, а держава стане його формальною складовою. Приймаючи Конституцію, українське суспільство наділило цей основний нормативний акт держави певними функціями, через які повинно забезпечуватися стабільність держвавного устрою і незмінність поступального розвитку країни. Основним з цих функцій є політична, правова, організаційна та ідеологічна функції. За своїм суспільним змістом Конституція наділена також соціальною функцією. У своїй сукупності ці основні функції покликані захищати демократичні надбання українського народу і сприяти інтеграції України у міжнародне співтовариство розвинених демократичних країн. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА