Зразок роботи
ВСТУП
З часу здобуття незалежності, перед Україною постало завдання розбудови соціально орієнтованої, економічно розвинутої і правової держави, яка має посісти належне місце в світовому соціумі. Саме на досягнення цієї мети спрямовані ті структурні перетворення, що відбуваються в Україні останнім часом. У перші роки незалежності України було ухвалено чимало нормативних актів, спрямованих на встановлення нових відносин у суспільстві. З пошуком державою свого шляху розвитку, продовженням реформ, інтенсивність розвитку українського законодавства постійно зростає. Реалізація цього правового матеріалу потребує, насамперед, усвідомлення змісту та тлумачення права, що містяться у прийнятих актах.
Без глибокого розуміння змісту норм права неможлива їх ефективна реалізація, систематизація, формування правової культури та правосвідомості, розроблення та прийняття нових норм. Саме тлумачення забезпечує процес і результати з'ясування та роз'яснення змісту правових норм. Важливе значення має також єдність розуміння і реалізації норм у суспільстві, що відбивається на стані законності в державі і досягається завдяки тлумаченню. Зазначеного можна досягти шляхом роз'яснення суб'єктам дійсного змісту норм права, тих ідей і понять, що закладені законодавцем.
Теоретичною основою дослідження тлумачення права стали праці відомих вчених. Вагомий внесок у розроблення цих проблем зробили С. Кечек'ян, М. Коркунов, І. Михайловський. На початку цього століття Є. Васьковський, П. Люблінський, Є. Трубецькой, Г. Шершеневич окреслили методологію тлумачення права. Проте їхні дослідження не мали системного характеру, а були спрямовані на висвітлення окремих аспектів. Суттєвий вплив на розвиток тлумачення права справили праці Л. Воєводіна, М. Вопленка, В. Елькінда, П. Недбайла, А. Піголкіна, О. Черданцева. Саме їм притаманні системний підхід до вивчення цього явища, визначення головних складових частин тлумачення, розкриття його змісту і сутності.
З огляду на потреби сьогодення, найактуальнішим постає питання саме комплексного дослідження тлумачення права, його загальнотеоретичних засад, юридичної природи, місця в правовій дійсності, методології, видової характеристики тощо.
Практичне значення отриманих наукових знань про тлумачення права є дуже важливим для існування і розвитку системи права та законодавства, їх принципів, забезпечення цивілізованих суспільних відносин, спрямування їх розвитку на побудову громадянського суспільства і правової держави. Отже, на сучасному етапі проблема тлумачення права є вельми актуальною і потребує подальшого вивчення.
Мета моєї курсової роботи полягає у обґрунтуванні поняття та змісту тлумачення права, визначення основних підходів до його класифікації.
Об'єктом дослідження є тлумачення права як процес розумової діяльності людини.
Предметом дослідження є поняття, види та значення тлумачення права.
Завданнями в курсовій роботі виступають:
- наукове визначення поняття тлумачення права, співвідношення його складових частин, загальнотеоретичних ознак і особливостей;
- визначення актуальності тлумачення права;
- визначення класифікації тлумачення права за різними критеріями;
- аналіз тлумачення права.
Методологічну основу курсової роботи складають загально-наукові та приватно-наукові методи наукового дослідження, зокрема:
- діалектичний (визначено поняття та значення тлумачення права);
- функціональний (розкрито закономірності функціонування тлумачення норм права);
- порівняльний (проведено порівняння різних видів тлумачення права);
- логічний (сформовано обґрунтовані висновки за результатами написання роботи).
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА
1.1. Поняття і значення тлумачення права.
Становлення державності в Україні нерозривно пов’язане з прийняттям низки нових законодавчих актів, які покликані врегульовувати суспільні відносини.. Однак під час правозастосовної діяльності ми часто зіштовхуємося з правовими нормами, які суперечать одна одній, спостерігаємо прогалини у законодавчому регулюванні. Це свідчить про низький рівень законодавчої техніки на етапі прийняття нормативно-правових актів.
Суперечності також виникають при неправильному розумінні суті правової норми самим суб’єктом правозастосовної діяльності через низький рівень правової культури та правосвідомості. Тлумачення права виступає механізмом для з’ясування справжнього змісту правового припису, подолання колізій та прогалин у законодавстві. Проте роль тлумачення права для забезпечення законності та удосконалення законодавства не достатньо враховується юридичною наукою та юридичною практикою [1, с.46].
Грамотне тлумачення допомагає виявити й подолати прогалини та колізії в праві, прийняти правову норму, яка найефективніше регулюватиме відповідні відносини і, як наслідок, удосконалить законодавство, покращить правозастосовний процес.
При вивченні даного питання вченими сформувались різні теоретичні підходи поняття та значення тлумачення права. Слід зазначити деякі з них.
Скакун вважає, що тлумачення права — це розумова інтелектуальна діяльність суб'єкта, пов'язана зі встановленням їх точного значення (змісту). [2, с.404]
Більш ширше визначає дане поняття С.З. Опотяк: тлумачення права - це спеціальний вид юридичної діяльності органів держави, посадових осіб, громадських організацій чи окремих громадян щодо розкриття змісту правових норм, встановлення вираженої в них волі законодавця. Процес тлумачення є передумовою реалізації норм права. Даний теоретичний підхід вченого розділяє О.В. Зайчук [1, с.46].
М.В. Цвік трактує тлумачення права як діяльність, спрямовану на з’ясування, осмислення дійсного змісту норм права з метою сприяння їх практичній реалізації, а також результат такої діяльності, що переважно виражається в інтерпретаційно-правовому акті [3, с.420].
Так, на думку Б. Малишева, тлумачення права є найважливішим елементом і застосування права, і реалізації права взагалі, адже результатом тлумачення є, по-перше, з’ясування змісту права поведінки, що міститься в нормі права. По-друге, індивідуалізація цього правила поведінки стосовно конкретних осіб та обставин справи. Тобто тлумачення права виступає своєрідною інтелектуальною рушійною силою всього процесу правового регулювання [4, с.76].
Можна зазначити, що метою тлумачення є вірне і точне розуміння та застосування норми права, виявлення його сутності, яку законодавець вклав у словесне формулювання. Воно покликано протидіяти будь-яким спробам відійти від змісту правових норм, протиставити букву і дух закону, виявити зміст того, що сформулював законодавець. Тлумачення не вносить і не повинно вносити зміни і доповнення в чинні норми. Воно покликане лише пояснювати те, що сформульовано у нормі права [5, с.269].
Тлумачення права посідає надзвичайно важливе місце у складних процесах впливу права на життя, взаємодії закону з реальними відносинами, із вчинками людей. Воно є однією із центральних ланок у процесі застосування права – у процесі аналізу юридичних норм, правової кваліфікації і винесення рішення. Із цих позицій, кожний акт застосування права є й результатом тлумачення права. Щоб застосувати ту чи іншу норму права, треба з’ясувати її зміст, а в деяких випадках потрібні і роз’яснення [6, с. 54].
Ю.Л. Власов вказував на те, що тлумачення права необхідно застосовувати і під час розроблення нових нормативно-правових актів, зводів законів. Такий процес необхідний для уникнення протиріч між змістом нових норм права та чинними правовими приписами, особливо тими, що закріплюють основоположні
Магістр