Теоретико-прикладні основи кримінально-правової кваліфікації (ID:451629)

РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ: ПОНЯТТЯ, ПІДСТАВИ, ВИДИ ТА СУБ’ЄКТИ, ЗНАЧЕННЯ Варто відмітити, що в кримінально-правовій літературі міститься низка визначень поняття «кваліфікація злочину». Окремі автори пропонують доволі оригінальні визначення цього поняття, інші – інтерпретують формулювання, які були наведені в наукових джерелах. Різноманітність визначень поняття кваліфікації викликає необхідність її класифікації з метою більш глибокого вивчення та, як наслідок, розширення пізнання конкретних її рис, ознак. Значення поділу кваліфікації на види дає підставу більш ретельно з’ясувати зміст поняття кваліфікації, її предмет і стадії, суб’єктів здійснення тощо, оскільки більшість визначень цього поняття, які надаються дослідниками, стосуються саме легальної (офіційної) кваліфікації, на що, до речі, ці вчені й указують [1, с. 11; 2, с. 20]. Як правильно зазначав С.В. Познишев, кожен із дослідників якої-небудь множини змушений звертатися до класифікації, першого й надзвичайно важливого кроку, який необхідно зробити під час вивчення різноманітної та великої групи явищ. Під класифікацією зазвичай розуміється розподіл речей (явищ) за класами відповідно до подібності між ними [14, с. 168] або логічна операція розподілу обсягу поняття на основі яких-небудь істотних ознак [5, с. 168]. У дореволюційній літературі відзначалося, що класифікація як прийом вивчення має для наукового дослідження подвійне значення: із зовнішнього боку це прийом, який уносить у вивчення систему й порядок; із внутрішнього – це прийом, що визначає повноту і правильність висновків вивчення. Класифікація дає змогу визначити загальні та відмінні риси певного явища (події, дії), позначити його місце й функціональну роль. Саме тому, під час дослідження як загальних, так і окремих (спеціальних) питань кваліфікації вчені приділяють увагу й поділу її на види.