Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Характер взаємовідносин держави з особою є важливим показником стану суспільства в цілому, його цілей, а також перспектив його розвитку. Питання прав і свобод людини і громадянина сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики всіх держав світу. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому. Взагалі визначення суб’єкта права для правової науки є базовим, це соціально-правовий феномен, який продовжує постійно досліджуватись. Конституцією України закріплено основоположний принцип пріоритетності людини та її внутрішніх (духовних) благ порівняно з іншими соціальними цінностями.
Органічно увібравши в себе основні положення Загальної декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з відповідними додатковими протоколами, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та інших міжнародних актів у сфері прав людини, Конституція України вибудувала власний каталог фундаментальних та непорушних прав людини, забезпечивши їх при цьому дієвими правовими гарантіями здійснення та захисту.
Водночас саме Цивільний кодекс України забезпечив найбільш повний галузевий розвиток указаних вище конституційних положень. При чому цивільне законодавство не просто інкорпорувало у свій зміст більшість із зазначених прав людини , чим надало їм характеру приватно-правових, але й забезпечило їх ефективне здійснення та всебічну охорону компенсаційно-відновлювальним методом, що грунтується на юридичній рівності сторін.
В світлі проголошення Україною курсу на європейську інтеграцію норми чинного законодавства потребують ґрунтовного наукового аналізу, що в свою чергу свідчить про надзвичайну актуальність даної теми.
Аналіз наукових публікацій. Доктринальна база дослідження охоплює фундаментальні наукові здобутки вітчизняних вчених, таких як В.М. Горшеньова, О.В.Зайчук, А.П.Заєць, В.К. Забігайло, B.C. Журавський,
М.І. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, Р. О. Стефанчук, С. М. Братусь,
Є.О. Жаріков, Д.О. Жоравович, В.М. Махінчук, О.М. Переверзєв та інші.
Мета дослідження: здійснити дослідження стану розробки цивілістичної концепції правосуб’єктності фізичної особи, визначення їхньої сутності, ознак, змісту, системи та особливостей цивільно-правового захисту на основі досвіду наукових досліджень, правового закріплення та правозастосовного захисту зазначених прав.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:
1) дослідити обсяг та зміст цивільної правоздатності фізичних осіб;
2) проаналізувати поняття та види дієздатності фізичної особи;
3) охарактеризувати правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною;
4) проаналізувати правові наслідки оголошення фізичної особи померлою та визнання її безвісно відсутньою;
5) розглянути підстави та порядок поновлення цивільної дієздатності особи, яка була визнана недієздатною;
6) дослідити підстави скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою;
7) проаналізувати правові наслідки появи фізичної особи, що була оголошена померлою;
8) дослідити забезпечення права особи на здійснення підприємницької діяльності;
9) виокремити проблеми систематизації законодавства, яке регулює підприємницьку діяльність фізичних осіб.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі реалізації фізичною особою своїх прав та виконанням обов’язків.
Предмет дослідження – комплекс правових норм, що закріплюють правовий статус фізичної особи та забезпечують її правосуб’єктність, актуальні наукові праці, судова практика щодо різноманітних аспектів, пов’язаних зі становищем фізичної особи як суб’єкта цивільних прав.
Методи дослідження. Методологію дослідження складають дві групи методів наукового пізнання – загальнонаукові та спеціальні. Застосування діалектичного методу дозволило провести аналіз таких понять як «фізична особа-підприємець», «правоздатність», «дієздатність», «правосуб’єктність», за допомогою системно-структурного аналізу було досліджено систему прав фізичних осіб, способи їх реалізації та поновлення. Формально-догматичний метод використовувався для визначення рівня законодавчого регулювання питань, що стосуються становища фізичних осіб, як суб’єктів цивільних прав. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
Структура курсової роботи складається з трьох розділів, які поділяються на підрозділи, а також вступу, висновків та списку використаних джерел, до яких входять закони України, підзаконні нормативно-правові акти, спеціальна література, періодичні видання, наукові публікації та інші електронні джерела.
Магістр