Треті особи, їх участь у цивільному процесі (ID:629254)

ВСТУП Стаття 55 Конституції України проголошує, що кожному гарантується право судового оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб [2]. Права й свободи людини і громадянина є непорушними та невіддільними від особи. Очевидним є те, що основними суб’єктами цивільних процесуальних правовідносин вважаються його сторони – позивач та відповідач. Проте не варто забувати про існування інших осіб, які беруть участь у справі й зокрема про третіх осіб, яких прямо або опосередковано стосується як сама процедура провадження цивільного судочинства, так і її остаточний результат – рішення суду. За загальним правилом під третіми особами розуміють суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у діючий цивільний процес між сторонами із ціллю захисту власних прав та інтересів. Однак захист особистих правомочностей не є єдиною функцією інституту третіх осіб. Участь вищезгаданих осіб у цивільному процесі сприяє швидкому розгляду справи. Також участь у справі третіх осіб забезпечує значну концентрацію доказового матеріалу, що у свою чергу гарантує об’єктивний та справедливий судовий розгляд конкретного спірного правовідношення. Питанням інституту третіх осіб у цивільному процесі приурочено велику кількість праць вчених-правників. Серед них ми можемо виділити роботи О. В. Бобровника [12], Д. М. Сібільова [22], В. О. Кучера [18], А. В. Коваленко [16], І. О. Ізарову та Р. Ю. Ханик-Посполітак [14] тощо. Питання третіх осіб та їх участі у цивільному процесі є достатньо розробленим юридичною наукою. Втім постійні масштабні модифікації цивільного процесуального законодавства спричиняють деякі зміни у правовому регулюванні інституту третіх осіб в українському цивільному процесі. Навіть із огляду на значну кількість доктринальних робіт щодо вищезгаданої тематики, у практичній діяльності юристів спостерігаються проблеми у розумінні та тлумаченні данного інституту, чим й обґрунтовується актуальність теми дослідження. Метою курсового дослідження є встановлення основних теоретичних та практичних засад інституту третіх осіб у цивільному процесі на території України. Через призму поставленої мети варто визначити завдання даного дослідження. Серед них основоположними є наступні:  визначити поняття та характерні риси третіх осіб як суб’єктів цивільних процесуальних відносин в Україні;  окреслити коло правових норм, що регламентують правовідносини, що складаються за участю третіх осіб у в цивільному процесі на території України;  встановити види третіх осіб в українському цивільному процесі, їх права та обов’язки;  дослідити процесуальні особливості участі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору в цивільному процесі та порядок вступу останніх у справу;  проаналізувати процедурні особливості участі та порядок залучення та вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в цивільному процесі;  розглянути досвід держав Європейського союзу в галузі правового регулювання участі третіх осіб у цивільному процесі та шляхи його запозичення для України;  узагальнити українську судову практику щодо наслідків неучасті третіх осіб у цивільному процесі. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі участі третіх осіб у провадженні цивільного судочинства на території України. Предметом дослідження є поняття та характерні риси третіх осіб; коло правових норм, що регламентують правовідносини, що складаються за участю третіх осіб у в цивільному процесі; види третіх осіб в цивільному процесі; процесуальні особливості участі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору в цивільному процесі та порядок вступу останніх у справу; процедурні особливості участі та порядок залучення та вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в цивільному процесі; досвід держав Європейського союзу в галузі правового регулювання участі третіх осіб у цивільному процесі та шляхи його запозичення для України; судова практика щодо наслідків неучасті третіх осіб у цивільному процесі. Об’єкт, мета та завдання даної роботи зумовили використання як загальнонаукових (діалектичний, системний, структурно-функціональний), так і спеціальних (формально-логічний, порівняльно-правовий) методів дослідження правової дійсності. Структура курсового дослідження складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Список використаної літератури складається із 34 найменувань.