Фізичний та психічний примус як обставина, що виключає кримінальну протиправність діяння (ID:781405)
Зміст
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ФІЗИЧНОГО І ПСИХІЧНОГО ПРИМУСУ ЯК ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЄ КРИМІНАЛЬНУ ПРОТИПРАВНІСТЬ ДІЯННЯ 5
1.1. Правові обставини, які виключають кримінальну протиправність діяння 5
1.2. Поняття фізичного примусу та його види 9
1.3. Поняття та особливості психічного примусу 13
РОЗДІЛ 2. ПРАВОМІРНІСТЬ ЗАПОДІЯННЯ ШКОДИ У СТАНІ ПРИМУСУ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЬОГО 18
2.1. Відмінності між фізичним та психічним примусом 18
2.2. Умови правомірності заподіяння шкоди в стані примусу 21
2.3. Правові наслідки вчинення дій під впливом фізичного чи психічного примусу 25
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33
Зразок роботи
На сучасному етапі українське кримінальне законодавство практично повною мірою забезпечує боротьбу зі злочинністю. При цьому протидія злочинності забезпечується як кримінально-правовими заборонами, так і «особливими» нормами, так званими «нормами-винятками», що знайшли своє закріплення в кримінальному законі. Ці норми формально містять ознаки протиправного діяння, а насправді такими не є через їхню суспільну корисність або соціальну значущість. У такому разі гарантувати захист прав людини, яка завдала шкоди інтересам, що охороняються правом, під час вчинення нею дій (бездіяльності), що з позиції права оцінюються як правомірні, покликані закріплені в кримінальному законі норми одного з інститутів вітчизняного кримінального права. Таким інститутом є вчення про обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння.
Зазначені обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння, мають характерну тільки для них кримінально-правову природу. Така кримінально-правова природа даних норм визначається внаслідок того, що при вчиненні дій (бездіяльності) має місце результат заподіяння шкоди інтересам, що охороняються правом, якому в інших випадках, кримінальним законом надається однозначна оцінка, як про наслідки саме протиправного діяння [1, с. 252].
Досить тривалий час у КК України, а саме у розділі VІІІ, було визначено вісім обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння: необхідна оборона (ст. 36), уявна оборона (ст. 37), затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення (ст. 38), крайня необхідність (ст. 39), фізичний або психічний примус (ст. 40), виконання наказу або розпорядження (ст. 41), діяння пов’язане з ризиком (ст. 42) та виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття кримінально протиправної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43) [2]. Проте повномаштабна війна вплинула не тільки на всі аспекти нашого життя, а й на всі сфери національного законодавства України. Ці зміни торкнулися й інституту обставин, що виключають кримінальну протиправність діянь.
Інші роботи з даної категорії:
Магістр