Пенсійне забезпечення осіб у зв’язку із втратою годувальника у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (ID:847432)

Актуальність. Теперішня ситуація в Україні спричинила суттєві зміни в функціонуванні кожного міста, селища та держави загалом. Основна функція соціального забезпечення- це надання належного захисту незахищеним верствам населення. Наша держава є гарантом і повинна забезпечувати захист своїм громадянам. І зараз як ніколи це є її найголовнішою місією, надати потрібні блага тим, хто в період повномасштабної війни і поза нею потребує допомоги. Нестабільне соціально-економічне становище країни спричиняє низку ризиків в які може потрапити будь-яка людина від похилого віку до молодого. Україна стикнулась пліч-о-пліч із жорстоким явищем-війною. Багато людей втратили свої домівки , своїх рідних та годувальників. Одним із найголовніших напрямів соціального захисту збоку держави є пенсійне забезпечення у зв’язку із втратою годувальника. Станом на 01.10.2022 року кількість отримувачів пенсії у зв’язку із втратою годувальника становить 515 456 тис. осіб. Як ми знаємо із початком повномасштабного вторгнення росії людські втрати в рази збільшились. Багато сімей втратили своїх годувальників як із причин війни, так і через несподівану та жорстоку смерть. Хтось втратив годувальника військовослужбовця, а хтось звичайного працівника, пенсіонера чи безробітного. Випадки бувають різними, проте у випадку втрати годувальника один із членів сім’ї чи декілька втрачають основні засоби для існування. Отже, гідне задоволення потреб таких сімей має стати приорітетним завданням нашої держави. Одним із найважливіших компонентів суспільного добробуту будь-якої держави є пенсійне забезпечення, яке гарантує гідний рівень життя для тих, хто досяг пенсійного віку, хто все життя відавав свої сили, свій інтелект на благо держави, для тих хто втратив годувальника , тощо. Стаття 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» містить в собі твердження про те, що в Україні є трирівнева система пенсійного забезпечення , яка складається із першого рівня- солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування ,що базується на засадах солідарності і субсидування; другого рівня- накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб та третього рівня- системи недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень. (Закон України № 1058-IV)