0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Експортний потенціал машинобудівної галузі (ID:145096)

Тип роботи: курсова
Сторінок: 33
Рік виконання: 2015
Вартість: 120
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретико – методологічні засади визначення управлінських інструментів експортного потенціалу 1.1 Поняття, структура експортного потенціалу та фактори його формування 1.2 Класифікація інструментів управління експортним потенціалом та їх роль в розвитку галузі РОЗДІЛ 2. Оцінка управлінських інструментів експортного потенціалу машинобудівної галузі в Україні 2.1 Сучасний стан і проблеми експортного потенціалу машинобудівної галузі України 2.2 Оцінка існуючих інструментів експортного потенціалу машинобудування в Україні РОЗДІЛ 3. Шляхи поліпшення інструментів управління експортним потенціалом галузі машинобудування в Україні ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1.1 Поняття, структура експортного потенціалу та фактори його формування Значення вивезення на світовий ринок готових виробів, в першу чергу з високою доданою вартістю, як чинника прискорення соціально-економічного розвитку очевидно. Оскільки їх виробництву властива розгалужена система прямих і зворотних зв'язків, залучення до обороту суміжних підприємств і галузей, що позитивно впливає на зростання і підвищення конкурентоспроможності економіки країни в цілому, і дає практично безмежні можливості по розширенню асортименту і поліпшенню споживчих властивостей виробленої продукції. Особливу роль грає вивезення інноваційної продукції, ноу-хау, інжинірингових і консалтингових послуг. Досвід розвинених країн свідчить, що регіони, які виступають на зовнішньому ринку з новими, інноваційними продуктами, створюють на ньому нову нішу, за допомогою активної експортної політики і механізму підтримки просування відповідної продукції, організовують зовнішній попит, що сприяє зростанню зайнятості, так і зміцненню його позицій в світових господарських зв'язках [8, с.388]. Багато авторів під експортним потенціалом підприємства розуміють рівень конкурентоспроможності його продукції на зовнішньому ринку. Проте таке розуміння не зачіпає особливості організації і адмініструванні виробничої і зовнішньоторговельної діяльності машинобудівних підприємств. Експортний потенціал машинобудівного підприємства є сукупністю об'єктивно існуючих можливостей і ресурсів по виробництву і реалізаціями продукції на зовнішніх ринках, що складаються під впливом внутрішньої і зовнішньої середовищ. У запропонованому визначенні поняття експортного потенціалу галузі є розмежування на два підходи. Перший ресурсний (чи внутрішній) характеризується наявністю можливостей (реальних ресурсів і потенційних можливостей) у безпосереднього підприємства. Другий підхід ґрунтується на результаті (зовнішній рівень) - реалізація продукції на міжнародному ринку. У запропонованому визначенні реалізується системний підхід до розуміння цієї економічної категорії – ресурсний (внутрішній) і результативний (зовнішній) [25]. Найбільш вдале, на наш погляд, трактування експортного потенціалу пропонують Ю.А.Савінов і А.Ю.Мігунов: «експортний потенціал це здатність національної економіки, її секторів, галузей, підприємств і компаній виробляти конкурентоздатні на світовому ринку товари і послуги шляхом використання порівняльних національних переваг (масштабні природні ресурси, сприятливі географічні, інфраструктурні і інші чинники, висока продуктивність праці і т. д. ), так і нових конкурентних переваг, заснованих на досягненнях науки і науково-технічного прогресу» [ 9, с.26-32]. 2.1 Сучасний стан і проблеми експортного потенціалу машинобудівної галузі України Вітчизняне машинобудування переживає досить складний період свого розвитку, проте з упевненістю можна сказати, що воно зберігає позиції одного з флагманів української промисловості. В першу чергу, за рахунок історично великих об'ємів поставок і довгострокових стосунків з ключовими клієнтами. У певній мірі галузь здатна протистояти конкурентам за цінами і напрацюваннями радянської наукової школи, проте виникнення необхідності «потіснитися» на зовнішніх ринках вже стало реальною загрозою. На продукцію машинобудування припадає частка близько 8% валового внутрішнього продукту України. Це автомобільне, транспортне, важке машинобудування, інструментальна промисловість і електротехніка. З початку нульових років українське машинобудування розвивалося стабільно високими темпами з позитивною динамікою. Найбільші обсяги виробництва товарної продукції були досягнуті в 2008 році - майже 64 млрд. грн. Експорт машинобудівної продукції складав 27 млрд. грн. Фінансова криза негативно відбилася на галузі - в 2009, коли обсяги виробництва знизилися на 58%. Особливо це торкнулося автомобілебудування, важкого і транспортного машинобудування, питома вага яких - найбільша в структурі продукції галузі. Проте вже до початку 2012 року темпи зростання виробництва практично відновилися. 2013 рік став не найвдалішим роком для цього сектора реальної економіки. Виробництво машинобудівної продукції в 2013-му знизилося майже на 18%. Відповідно, знизилася і виручка компаній. В цілому ж скорочення доходів машинобудівників від реалізації в 2013 році склало біля $4 млрд. [24]. Однією з особливостей машинобудівної галузі є висока залежність від міжнародної торгівлі. Частка експорту продукції машинобудування в Україні складає біля 30%, а імпорту – 70%. У структурі імпорту переважають побутова техніка й автомобілі. Традиційними ринками збуту для українських підприємств машинобудування залишаються країни СНД (на Росію, зокрема, припадає 42% вітчизняного експорту), а також країни, що активно розвиваються індустріально (Китай, Індія, Іран). У наступній таблиці пропонуємо розглянути динаміку експорту галузі машинобудування.