СУТНІСТЬ i СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ. ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН (ID:454427)

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 За результатами розділу 1 зроблено наступні висновки: 1. Існує безліч визначень поняття «міжнародна економіка», одним я яких є «галузь фундаментальної економічної науки, що вивчає світове господарство як ціле, його основні складові». Міжнародна економіка – це цілісна система, що розвивалась окремими етапами протягом ста років під впливом різноманітних чинників, що надавали їй високого динамізму та нових якостей. 2. Міжнародна економіка поєднує два поняття: світового господарства та міжнародних економічних відносин. Це значить, що сутність i функціонування міжнародної економіки розглядається через аналіз цих понять. 3. Міжнародні економічні відносини – це система відносин, що виникають між суб’єктами з різних країн із приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, послуг, капіталу, технологій в умовах обмеженості ресурсів й міжнародного поділу праці в рамках світового господарства. 4. Міжнародні економічні відносини мають дуже довгу історію. Але нині у структурі МЕВ узагальнено виділяють такі їх форми: міжнародна торгівля товарами i послугами; міжнародна кооперація та науково-технічне співробітництво; міжнародні валютні відносини; міжнародний рух капіталів; міжнародна міграція робочої сили.  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 За результатами розділу 2 зроблено наступні висновки: 1. Світова торгівля товарами за підсумками 2020 р. скоротилась на 5,2 %, що було краще прогнозованого у жовтні 2020 р. скорочення на 9,3 % i зумовлено послабленням режимів обмежень у другому півріччі та впровадженням урядами країн світу потужних заходів щодо подолання наслідків пандемії COVID-19. 2. Найбільш негативний вплив на світову торгівлю пандемія спричинила у сфері туристичних послуг, яка у 2020 р. знизилась на 64 % i з високою ймовірністю можна прогнозувати, що вона не зможе повністю відновитися й у 2021 р. 3. В епоху світових ринків праці попит на іноземних робітників як сировину в країнах-імпортерах праці є головним рушієм міжнародної міграції робочої сили. Та у міжнародну трудову міграцію втягуються не лише безробітні, але й частина працевлаштованого населення. В останньому випадку рушійним мотивом міграції виступає пошук більш вигідних умов праці. Робоча сила переміщується з країн, що мають низький рівень життя i заробітної плати, в країни з вищим рівнем. Національні відмінності заробітної плати є об’єктивною основою трудової міграції. 4. Для більш ефективного регулювання міграційних потоків необхідно проводити міждержавну міграційну політику. Така політика включає в себе систему спеціальних заходів, які є більш жорстокими та більш регламентованими, а також законодавчих актів та міжнародних угод по регулюванню міграційних потоків. 5. 2020 рік може стати історичним мінімумом для міжнародної міграції, у зв’язку з заборонами та обмеженнями на поїздки. За останні півстоліття міжнародна міграція стала фундаментальним i важливим компонентом глобалізованої економіки, i багато країн покладаються на імміграцію, щоб сприяти майбутньому економічному зростанню. Тому будуть розроблені відповідні програми для формулювання ефективної політики з вирішення питань міжнародної міграції.  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 За результатами розділу 3 зроблено наступні висновки: 1. Через запровадження карантинних заходів, компанії стикнулись зі зменшенням обсягів реалізації товарів i послуг. Однак, за реалізації оптимістичних сценаріїв виходу з кризи, в української зовнішньої торгівлі є шанс на швидке відновлення. 2. Вітчизняний експортний потенціал – сировинний, отже українська переробна промисловість не стимулюється. Тільки підтримується інфраструктура для вивозу сировини. Для розвитку економіки України в цілому та її зовнішньої торгівлі зокрема, потрібна перебудова структури структури національного виробництва та експорту. Вітчизняна економіка має виготовляти диверсифіковану продукцію, знизити частку експорту сировини та збільшити питому вагу експорту продуктів переробки. 3. Уряди мають враховувати вимоги політики при регулюванні ринку праці, забезпеченні захисту мігрантів та національних робітників та підтримці інтеграції. Особливо важливими для управління та регулювання міграції у країнах перебування є: політика прийому на роботу мігрантів; регулювання ринку праці; захист працівників-мігрантів; вирішення проблем нерегулярної міграції; сприяння соціальній згуртованості; соціальний захист та добробут; сприяння зв’язкам між міграцією i розвитком на підтримку країн походження. 4. В сучасних глобалізованих умовах використовуються як економічні,так i адміністративні механізми регулювання трудової міграції з метою покращення рівня трудового потенціалу в країні. При цьому COVID-19 пандемія внесла значні корективи в процес управління i регулювання трудової міграції, зокрема, багато країн світу обмежили приплив робочої сили на період пандемії.