Зразок роботи
2.2. Умови підвищення рухової активності в системі освіти
Основною метою освіти є не тільки здобуття учнями знань з різних галузей, а й в спроможності їх використовувати у професійній діяльності та особистому житті. Фізичне виховання є пріоритетним напрямом загальної освіти, оскільки при правильно організованій спортивно-масовій і фізкультурно-оздоровчій діяльності в навчальному закладі створюються сприятливі умови для гармонійного розвитку підростаючого покоління, формування в них цінностей і норм здорового способу життя, позитивних рис характеру, морально-вольових якостей.
В дослідженні організації фізичної активності зазначається, що існує серйозна проблема як у Європі, так і в Україні у відсутності необхідного рівня фізичної активності дітей та підлітків. Відповідно до даних дослідження, у 85% дівчат і 78% хлопців як у Європі, так і в Україні фіксується недостатня фізична активність, яка не відповідає нормам, рекомендованих ВООЗ, у фізичній активності для їхніх вікових категорій. Малорухливий спосіб життя дітей та підлітків здійснює негативний вплив на показники стану здоров’я та сприяє появі і розвитку різних хронічних захворювань, що в майбутньому відобразиться на функціонуванні організму в дорослому житті. Для вирішення проблеми автори наголошують про необхідність реалізувати першочергові дії, серед яких зазначаються стратегії та програми, які вже перевірені у своїй ефективності підвищення фізичної активності дітей і підлітків; різнопланові заходи, що забезпечують можливості для активного життя, в тому числі в освітньому середовищі. Викладено переконання у негайній розробці та впроваджені на національному рівні ефективної системи, спрямованої на мотивацію та стимулювання до занять фізичної культури, підвищення якості фізичного виховання на всіх рівнях освіти, відведенню першорядної ролі в освітньому просторі якості освітніх послуг, особливо у загальноосвітніх закладах [9, с. 61].
У нормативно-правових документах з фізичного виховання, окрім трьох обов’язкових уроків на тиждень, передбачено проведення додаткових та факультативних занять, фізичних вправ в режимі дня. Прописується, що учні повинні виконувати фізичні вправи щоденно в межах двох годин. Проте, якщо брати до уваги найсприятливіші умови, загальноосвітня школа неспроможна представити можливості для реалізації необхідного обсягу рухової активності, тому для переважної більшості учнів об’єм фактичної спеціально організованої рухової активності складає 3-4 години на тиждень, що задовольняє 30% гігієнічної норми.
Для вирішення проблеми в підвищення рухової активності дітей та підлітків необхідна взаємодія батьків та вчителів фізичного виховання й фахівців інших профілів. Вирішення завдань охоплює аспекти у формуванні мотивації в дотриманні рухового режиму дітей і підлітків; створенні оптимальних організаційно-педагогічних умов, що сприятимуть залученню до рухової активності учнів протягом навчання в школі та у позанавчальний час; здійсненні моніторингу рухової активності, безпосередньо, в оцінюванні стану здоров’я. Вагоме значення для вирішення проблеми має рівень компетентності педагогів загальноосвітніх закладів в питанні оптимізації рухової активності дітей та підлітків [28, С. 121].
Необхідною умовою реалізації оздоровчих завдань фізичного виховання є усвідомлення педагогами великої відповідальності за здоров’я і фізичний розвиток дітей, важливості активної рухової діяльності особистості. Модернізація змісту дошкільної освіти передбачає її орієнтацію на гуманізацію життєдіяльності дошкільника; збагачення рухової сфери через навчання руховим діям; становлення та зміцнення здоров’я; створення умов для розвитку базових фізичних якостей і повноцінного прояву особистості у взаємодії з оточуючим світом. Автори зазначають, що для активізація рухової активності дітей може слугувати люба профілактична чи оздоровча програма за умови її щоденного проведення [22, с.74].
Дослідження оптимізації організаційно-педагогічних умов системи фізичного виховання в закладах середньої освіти висвітлило позитивне відношення до реформи освіти серед учителів фізичної культури та учителів початкових класів. Аналіз результатів опитування показав, що існують деякі труднощі при організації і проведені різних за формою занять як в офлайн, так в онлайн форматі. Для вирішення проблем і подолання труднощів рекомендується з метою оптимізації організаційно-методичних умов керуватися комплексним підходом, який включає певні дії на різних рівнях: державному ‒ через вдосконалення матеріально-технічної бази, збільшення фінансування тощо; локальному ‒ засобом розширення форм фізкультурно-оздоровчої роботи, удосконалення навчально-методичного забезпечення освітнього процесу та інше; особистісному ‒ формування професійних компетентностей в оволодінні сучасними методами та технологіями тощо [17, с. 86].
Підвищення рухової активності в системі освіти може бути досягнуто за умови впровадження комплексного підходу, що охоплює різні аспекти освітнього процесу.
Інтеграція фізичної активності в навчальну програму:
включення занять фізичною культурою та спортом в розклад уроків;
розробка і впровадження інтегрованих уроків, де рухова активність поєднується з іншими предметами.
Створення сприятливого фізичного середовища:
забезпечення наявності відповідних спортивних майданчиків, спортивних залів та ігрових площадок;
посилення уваги до безпеки під час фізичної активності та надання необхідного обладнання.
Магістр