0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Розвиток готельної справи в Україні в ХІХ-ХХ ст. (ID:244635)

Тип роботи: бакалаврська
Сторінок: 97 (з додатками)
Рік виконання: 2018
Вартість: 400
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………...3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТЕЛЬНОЇ СПРАВИ………………………………………………………………….....6 1.1. Феномен гостинності: поняття, специфіка, заклади………………...6 1.2. Готель як суб'єкт господарської діяльності………………………...10 1.3. Специфіка готельних послуг та проблеми їх якості……………….20 Висновки до розділу 1……………………………………………………30 РОЗДІЛ 2. ТРАНСФОРМАЦІЯ ГОТЕЛЬНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ В ХІХ-ХХ СТ. .………………………………………………………………33 2.1. Розвиток готельного господарства України в другій половині XIX – на початку XX ст. ………………………………………………………...33 2.2. Готельне будівництво в Україні у складі СРСР……………………48 2.3. Зміни в готельній індустрії України в умовах незалежності……...57 Висновки до розділу 2……………………………………………………65 РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ В ХХІ СТ. ……………………………………………………...68 Висновки до розділу 3……………………………………………………76 ВИСНОВКИ……………………………………………………………….78 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………82 ДОДАТКИ………………………………………………………………..90
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВИСНОВКИ Дослідивши розвиток готельної справи в Україні в ХІХ-ХХ ст., зміни, які відбулися на початку ХХІ ст. та окресливши її подальші перспективи, ми дійшли таких висновків. 1. Сфера гостинності є зведеною узагальнюючою категорією, яка включає виробництво різних видів послуг, що задовольняють економічні, соціальні, моральні та культурні потреби особи, при одержані яких людина відчуває доброзичливість, надійність, комфортність, бажання повернутися ще раз або переїхати на постійне місце проживання. 2. Серед засобів розміщення особливе місце посідають готелі – комерційні підприємства, спеціалізовані на наданні комплексу послуг розміщення, харчування та інших додаткових послуг, які забезпечують безпечну і комфортну життєдіяльність людині, що тимчасово перебуває поза місцем постійного проживання. Готелі, як загальнодоступні підприємства сфери послуг, що надають комплексне обслуговування гарантованої якості, є базовими в організації обслуговування туристів, а готельне господарство складає основу туристичної галузі індустрії туризму. Однією з особливостей сучасного готельного господарства є його диференціація за функціональним призначенням (бізнес-готелі, санаторно-курортні готелі, розважальні центри та ін.) та іншими критеріями. Сучасні готелі відрізняються за призначенням, місткістю, поверховістю, типами конструкцій, рівнями комфорту, режимами експлуатації (цілорічні, сезонні), місцем розташування (місто, курорт тощо), функціональним призначенням, забезпеченістю харчуванням, тривалістю проживання в них, рівнями цін. До основних ознак, що характеризують готелі, належать місткість, поверховість, призначення і рівень комфорту. 3. Для сучасних середніх і великих туркомплексів (турготелів, повносервісних готелів) із середнім та високим рівнем комфортабельності характерна наявність величезного переліку додаткових послуг, які можна назвати не інакше, як «місто у місці сучасного проживання». Їх перелік доповнюється, видозмінюється й диференціюється у залежності від розмірів готелю, його місцезнаходження і цільового призначення, рівня комфортабельності й інших чинників. Тенденція розвитку готельної індустрії спрямована на розширення спектру послуг у готелях різного призначення. 4. Історія сфери гостинності тісно пов'язана з розвитком культури, подорожей і туризму, відображаючи характерні культурні риси різних епох і народів, утілені в типах засобів розміщення, методах обслуговування і моделі гостей, які користувалися цими засобами. В Україні готельна сфера помітно розвивається лише в другій половині XIX ст., і це пов'язано насамперед із Києвом та іншими великими містами. Поштовхом розбудови готелів було відкриття у 1889 р. регулярного залізничного сполучення, що зумовлює збільшення кількості подорожуючих, котрі прибували до Києва. До початку ХХ ст. було збудовано велику кількість готелів, розрахованих на різні верстви населення. Окрім Києва, активно розвивалась інфраструктура гостинності в Одесі, Харкові, Ялті. 5. У період перебування України у складі СРСР здійснювалась націоналізація готельних підприємств, формувалась єдина державна система управління готельним господарством, проте вона носила стихійний характер аж до другої половині 30-х років XX ст., коли розпочалося активне спорудження нових і переобладнання старих готелів. Після Другої світової війни в СРСР спостерігалось пожвавлення туризму, міжнародних зв'язків. Зростаючі обсяги туризму сприяли розширенню туристичної інфраструктури – будівництву нових готелів, мотелів, кемпінгів, особлива роль в якому належала «Інтуристу» і «Супутнику». Збудовано нові готелі мережі підприємств міжнародного туризму «Інтурист»: у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Одесі, Запоріжжі, Полтаві та ін. Інфраструктура розміщення для потреб внутрішнього туризму особливо швидко зростає у 70-х – першій половині 80-х років. 6. З набуттям незалежності в Україні починає формуватися ринок готельних послуг, який представляє собою багатомірну динамічну систему взаємовідносин з надання та отримання комплексного готельного обслуговування. Етап трансформації готельного господарства в готельний бізнес, який обумовлений зміною суспільної моделі і відбувався протягом 1991-2000 рр. і позначений зміною організаційно-управлінських засад, що призвело до розкоординації діяльності у галузі, та скороченням основних виробничих показників, що було зумовлено зменшенням попиту внаслідок низької ефективності діяльності, порушенням відповідності ціна/якість. Водночас намітилась стійка тенденція до переростання готельного господарства з галузі послуг для населення в складову індустрії туризму. 7. До основних перешкод розвитку вітчизняного готельного господарства, які потребують усунення, відносяться: недостатня кількість готелів внаслідок значних бар’єрів входження на ринок готельних послуг України; невідповідність цін рівню якості готельних послуг; відсутність розвиненої та офіційно облікованої мережі альтернативних засобів розміщення економічного класу (хостелів, малих та міні-готелів, апартаментів); низький рівень конкуренції на готельному ринку внаслідок відсутності корпоративних стандартів управління якістю готельних послуг; недостатня кількість та неналежний рівень підготовки кадрів для готельного господарства; обмеженість практики використання електронних та автоматизованих систем у діяльності готелів; проблема завантаженості та утримання готелів та інших закладів розміщення тощо. 8. Перспективи подальшого розвитку підприємств готельної індустрії ХХ ст. пов’язуємо з такими невідворотними процесами, як поглиблення спеціалізації готельних і ресторанних закладів; утворення міжнародних готельних і ресторанних ланцюгів; розвиток мережі малих підприємств; орієнтація на екологічність; впровадження в індустрію гостинності комп'ютерних технологій тощо. 9. З метою входження України необхідно: забезпечити оптимальні нормативно-правові засади розвитку туристичної і курортно-рекреаційної галузі та її інфраструктури, зокрема через формування стратегії розвитку готельного господарства; створити сприятливі умови для залучення інвестицій та запровадити реальні механізми стимулювання будівництва і реконструкції готелів та інших об’єктів туристичної і курортно-рекреаційної сфери; забезпечити належні умови для розвитку іноземного та внутрішнього туризму, зокрема через розвиток мережі туристично-інформаційних центрів за визначеними видами туризму; сприяти розвитку готельного бізнесу, забезпечити гармонізацію національних стандартів, а також підвищити якість туристичних послуг, що надаються; реалізувати заходи щодо зміцнення позитивного іміджу України та формування ефективної маркетингової стратегії на основних закордонних ринках; сприяти створенню додаткових робочих місць та розширенню тимчасової зайнятості у туристичній сфері, зокрема через підтримку розвитку мережі малих та молодіжних готелів (хостелів).